Псалми 137

1 Над рі́чками Вавило́нськими, — там ми сиділи та й плакали, коли зга́дували про Сіо́на!

על נהרות בבל--שם ישבנו גם-בכינו בזכרנו את-ציון

2 На ве́рбах у ньому повісили ми свої а́рфи,

על-ערבים בתוכה-- תלינו כנרותינו

3 спі́ву бо пісні від нас там жада́ли були́ понево́лювачі наші, а весе́лощів — наші мучи́телі: „Заспівайте но нам із Сіонських пісе́нь!“

כי שם שאלונו שובינו דברי-שיר-- ותוללינו שמחה שירו לנו משיר ציון

4 Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця́?

איך--נשיר את-שיר-יהוה על אדמת נכר

5 Якщо́ я забу́ду за тебе, о Єрусалиме, — хай забуде за мене прави́ця моя!

אם-אשכחך ירושלם-- תשכח ימיני

6 Нехай мій язик до мого піднебі́ння прили́пне, якщо́ я не бу́ду тебе пам'ята́ти, якщо́ не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою́!.

תדבק-לשוני לחכי-- אם-לא אזכרכי אם-לא אעלה את-ירושלם-- על ראש שמחתי

7 Пам'ятай же, о Господи, едо́мським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: „Руйнуйте, руйнуйте аж до підва́лин його́!“

זכר יהוה לבני אדום-- את יום ירושלם האמרים ערו ערו-- עד היסוד בה

8 Вавилонськая до́чко, що маєш і ти ограбо́вана бути, — блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподі́яла!

בת-בבל השדודה אשרי שישלם-לך-- את-גמולך שגמלת לנו

9 Блажен, хто ухо́пить та порозбиває об скелю і твої немовля́та!

אשרי שיאחז ונפץ את-עלליך-- אל-הסלע