Приповісті 24

1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,

אל-תקנא באנשי רעה ואל-תתאו להיות אתם

2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.

כי-שד יהגה לבם ועמל שפתיהם תדברנה

3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.

בחכמה יבנה בית ובתבונה יתכונן

4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.

ובדעת חדרים ימלאו-- כל-הון יקר ונעים

5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.

גבר-חכם בעוז ואיש-דעת מאמץ-כח

6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.

כי בתחבלות תעשה-לך מלחמה ותשועה ברב יועץ

7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.

ראמות לאויל חכמות בשער לא יפתח-פיהו

8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.

מחשב להרע-- לו בעל-מזמות יקראו

9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.

זמת אולת חטאת ותועבת לאדם לץ

10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.

התרפית ביום צרה-- צר כחכה

11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?

הצל לקחים למות ומטים להרג אם-תחשוך

12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.

כי-תאמר-- הן לא-ידענו-זה הלא-תכן לבות הוא-יבין ונצר נפשך הוא ידע והשיב לאדם כפעלו

13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —

אכל-בני דבש כי-טוב ונפת מתוק על-חכך

14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!

כן דעה חכמה--לנפשך אם-מצאת ויש אחרית ותקותך לא תכרת

15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,

אל-תארב רשע לנוה צדיק אל-תשדד רבצו

16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!

כי שבע יפול צדיק וקם ורשעים יכשלו ברעה

17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,

בנפל אויביך (אויבך) אל-תשמח ובכשלו אל-יגל לבך

18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

פן-יראה יהוה ורע בעיניו והשיב מעליו אפו

19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,

אל-תתחר במרעים אל-תקנא ברשעים

20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.

כי לא-תהיה אחרית לרע נר רשעים ידעך

21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,

ירא-את-יהוה בני ומלך עם-שונים אל-תתערב

22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?

כי-פתאם יקום אידם ופיד שניהם מי יודע

23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.

גם-אלה לחכמים הכר-פנים במשפט בל-טוב

24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.

אמר לרשע--צדיק אתה יקבהו עמים יזעמוהו לאמים

25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!

ולמוכיחים ינעם ועליהם תבוא ברכת-טוב

26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

שפתים ישק משיב דברים נכחים

27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.

הכן בחוץ מלאכתך--ועתדה בשדה לך אחר ובנית ביתך

28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.

אל-תהי עד-חנם ברעך והפתית בשפתיך

29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“

אל-תאמר--כאשר עשה-לי כן אעשה-לו אשיב לאיש כפעלו

30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —

על-שדה איש-עצל עברתי ועל-כרם אדם חסר-לב

31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.

והנה עלה כלו קמשנים--כסו פניו חרלים וגדר אבניו נהרסה

32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:

ואחזה אנכי אשית לבי ראיתי לקחתי מוסר

33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —

מעט שנות מעט תנומות מעט חבק ידים לשכב

34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“

ובא-מתהלך רישך ומחסריך כאיש מגן