Псалми 71

1 До Те́бе вдаюся я. Господи, — хай же не бу́ду повік засоро́млений! —

בך-יהוה חסיתי אל-אבושה לעולם

2 ви́зволь мене через правду Свою, і звільни́ мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси́ мене,

בצדקתך תצילני ותפלטני הטה-אלי אזנך והושיעני

3 стань для мене за скелю мешка́льну, куди міг би я за́вжди ховатись! Ти наказав рятува́ти мене, бо Ти скеля моя та тверди́ня моя!

היה לי לצור מעון לבוא-- תמיד צוית להושיעני כי-סלעי ומצודתי אתה

4 Бо́же мій, визволь мене від руки беззако́нного, від руки́ того, хто кривдить та гно́бить мене,

אלהי--פלטני מיד רשע מכף מעול וחומץ

5 Ти бо, Влади́ко, наді́я моя, Господи, Ти охоро́на моя від юна́цького віку мого!

כי-אתה תקותי אדני יהוה מבטחי מנעורי

6 На Тебе опе́рся я був від наро́дження, від утроби моєї матері — Ти охоро́на моя, в Тобі моя слава постійно!

עליך נסמכתי מבטן--ממעי אמי אתה גוזי בך תהלתי תמיד

7 Я став багатьо́м, як диво́вище, — та Ти си́льна моя охоро́на!

כמופת הייתי לרבים ואתה מחסי-עז

8 Уста́ мої повні Твоєї хвали́, уве́сь день — Твоєї вели́чности!

ימלא פי תהלתך כל-היום תפארתך

9 Не кидай мене на час ста́рости, коли зме́ншиться сила моя, не лиши Ти мене,

אל-תשליכני לעת זקנה ככלות כחי אל-תעזבני

10 бо мої вороги проти мене змовля́ються, а ті, що чату́ють на душу мою — нараджа́ються ра́зом,

כי-אמרו אויבי לי ושמרי נפשי נועצו יחדו

11 гово́рячи: „Бог покинув його, — доганяйте й хапа́йте його, бо нема, хто б його врятува́в!“

לאמר אלהים עזבו רדפו ותפשוהו כי-אין מציל

12 Не відда́люйся, Боже, від мене, Боже мій — поспіши́ся ж на поміч мені!

אלהים אל-תרחק ממני אלהי לעזרתי חישה (חושה)

13 Нехай посоро́мляться, хай позника́ють усі, хто нена́видить душу мою, бодай зодягли́ся в нару́гу та в со́ром усі, хто пра́гне для мене лихо́го!

יבשו יכלו שטני נפשי יעטו חרפה וכלמה--מבקשי רעתי

14 А я буду постійно наді́ятись, і славу Твою над усе я помно́жу!

ואני תמיד איחל והוספתי על-כל-תהלתך

15 Уста́ мої оповіда́тимуть правду Твою, про спасі́ння Твоє — увесь день, бо числа́ їх не знаю, —

פי יספר צדקתך--כל-היום תשועתך כי לא ידעתי ספרות

16 буду сла́вити вчи́нки великі всевла́дного Господа, згада́ю про правду Твою, єди́но Твою!

אבוא--בגברות אדני יהוה אזכיר צדקתך לבדך

17 Боже, навчав Ти мене від юна́цтва мого, — і аж дотепе́р я звіщаю про чу́да Твої.

אלהים למדתני מנעורי ועד-הנה אגיד נפלאותיך

18 А Ти, Боже, не кидай мене аж до ста́рости та сивини́, поки я не звіщу́ про раме́но Твоє поколі́нню, і кожному, хто́ тільки при́йде — про чи́ни великі Твої!

וגם עד-זקנה ושיבה-- אלהים אל-תעזבני עד-אגיד זרועך לדור לכל-יבוא גבורתך

19 Бо Твоя справедли́вість, о Боже, сягає аж до високо́сти, Боже, що речі великі вчини́в, — хто рівний Тобі?

וצדקתך אלהים עד-מרום אשר-עשית גדלות אלהים מי כמוך

20 Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти ожи́виш мене, і з безо́день землі мене зно́ву Ти ви́тягнеш,

אשר הראיתנו (הראיתני) צרות רבות-- ורעות תשוב תחינו (תחיני) ומתהמות הארץ תשוב תעלני

21 Ти збі́льшиш величність мою, і знову поті́шиш мене!

תרב גדלתי ותסב תנחמני

22 А я буду на а́рфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гу́слами буду співати Тобі, Святий Ти Ізраїлів!

גם-אני אודך בכלי-נבל-- אמתך אלהי אזמרה לך בכנור-- קדוש ישראל

23 Нехай співом раді́ють уста́ мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятува́в!

תרננה שפתי כי אזמרה-לך ונפשי אשר פדית

24 Шепо́че про правду Твою мій язик ці́лий день, бо посоро́млені, бо пога́ньблені всі, хто шукає лихо́го для мене!

גם-לשוני-- כל-היום תהגה צדקתך כי-בשו כי-חפרו מבקשי רעתי