Приповісті 13
1 Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
| בן חכם מוסר אב ולץ לא-שמע גערה |
2 З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
| מפרי פי-איש יאכל טוב ונפש בגדים חמס |
3 Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
| נצר פיו שמר נפשו פשק שפתיו מחתה-לו |
4 Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
| מתאוה ואין נפשו עצל ונפש חרצים תדשן |
5 Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
| דבר-שקר ישנא צדיק ורשע יבאיש ויחפיר |
6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
| צדקה תצר תם-דרך ורשעה תסלף חטאת |
7 Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
| יש מתעשר ואין כל מתרושש והון רב |
8 Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
| כפר נפש-איש עשרו ורש לא-שמע גערה |
9 Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
| אור-צדיקים ישמח ונר רשעים ידעך |
10 Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
| רק-בזדון יתן מצה ואת-נועצים חכמה |
11 Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
| הון מהבל ימעט וקבץ על-יד ירבה |
12 Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
| תוחלת ממשכה מחלה-לב ועץ חיים תאוה באה |
13 Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
| בז לדבר יחבל לו וירא מצוה הוא ישלם |
14 Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
| תורת חכם מקור חיים-- לסור ממקשי מות |
15 Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
| שכל-טוב יתן-חן ודרך בגדים איתן |
16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
| כל-ערום יעשה בדעת וכסיל יפרש אולת |
17 Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
| מלאך רשע יפל ברע וציר אמונים מרפא |
18 Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
| ריש וקלון פורע מוסר ושמר תוכחת יכבד |
19 Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
| תאוה נהיה תערב לנפש ותועבת כסילים סור מרע |
20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
| הלוך (הולך) את-חכמים וחכם (יחכם) ורעה כסילים ירוע |
21 Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
| חטאים תרדף רעה ואת-צדיקים ישלם-טוב |
22 Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
| טוב--ינחיל בני-בנים וצפון לצדיק חיל חוטא |
23 Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
| רב-אכל ניר ראשים ויש נספה בלא משפט |
24 Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
| חושך שבטו שונא בנו ואהבו שחרו מוסר |
25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
| צדיק--אכל לשבע נפשו ובטן רשעים תחסר |
