Приповісті 14
1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
| חכמות נשים בנתה ביתה ואולת בידיה תהרסנו |
2 Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
| הולך בישרו ירא יהוה ונלוז דרכיו בוזהו |
3 На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
| בפי-אויל חטר גאוה ושפתי חכמים תשמורם |
4 Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
| באין אלפים אבוס בר ורב-תבואות בכח שור |
5 Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
| עד אמונים לא יכזב ויפיח כזבים עד שקר |
6 Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
| בקש-לץ חכמה ואין ודעת לנבון נקל |
7 Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
| לך מנגד לאיש כסיל ובל-ידעת שפתי-דעת |
8 Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
| חכמת ערום הבין דרכו ואולת כסילים מרמה |
9 Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
| אולים יליץ אשם ובין ישרים רצון |
10 Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
| לב--יודע מרת נפשו ובשמחתו לא-יתערב זר |
11 Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
| בית רשעים ישמד ואהל ישרים יפריח |
12 Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
| יש דרך ישר לפני-איש ואחריתה דרכי-מות |
13 Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
| גם-בשחק יכאב-לב ואחריתה שמחה תוגה |
14 Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
| מדרכיו ישבע סוג לב ומעליו איש טוב |
15 Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
| פתי יאמין לכל-דבר וערום יבין לאשרו |
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
| חכם ירא וסר מרע וכסיל מתעבר ובוטח |
17 Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
| קצר-אפים יעשה אולת ואיש מזמות ישנא |
18 Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
| נחלו פתאים אולת וערומים יכתרו דעת |
19 Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
| שחו רעים לפני טובים ורשעים על-שערי צדיק |
20 Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
| גם-לרעהו ישנא רש ואהבי עשיר רבים |
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
| בז-לרעהו חוטא ומחונן עניים (ענוים) אשריו |
22 Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
| הלוא-יתעו חרשי רע וחסד ואמת חרשי טוב |
23 Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
| בכל-עצב יהיה מותר ודבר-שפתים אך-למחסור |
24 Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
| עטרת חכמים עשרם אולת כסילים אולת |
25 Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
| מציל נפשות עד אמת ויפח כזבים מרמה |
26 У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
| ביראת יהוה מבטח-עז ולבניו יהיה מחסה |
27 Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
| יראת יהוה מקור חיים-- לסור ממקשי מות |
28 У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
| ברב-עם הדרת-מלך ובאפס לאם מחתת רזון |
29 Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
| ארך אפים רב-תבונה וקצר-רוח מרים אולת |
30 Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
| חיי בשרים לב מרפא ורקב עצמות קנאה |
31 Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
| עשק דל חרף עשהו ומכבדו חנן אביון |
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
| ברעתו ידחה רשע וחסה במותו צדיק |
33 Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
| בלב נבון תנוח חכמה ובקרב כסילים תודע |
34 Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
| צדקה תרומם-גוי וחסד לאמים חטאת |
35 Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
| רצון-מלך לעבד משכיל ועברתו תהיה מביש |
