Від Луки 10
1 Після того Господь призначив інших сімдесятьох[учнів] і надіслав їх по двоє перед Собою в усі міста та місцевості, куди Він мав іти.
Now after these things, the Lord also appointed seventy others, and sent them two by two ahead of him into every city and place, where he was about to come.
2 І сказав їм: «Жнива насправді великі, а робітників мало, тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої.
Then he said to them, “The harvest is indeed plentiful, but the laborers are few. Pray therefore to the Lord of the harvest, that he may send out laborers into his harvest.
3 Ідіть! Ось Я посилаю вас, як ягнят між вовків.
Go your ways. Behold, I send you out as lambs among wolves.
4 Не беріть ні гаманця, ні торбини, ні взуття й нікого в дорозі не вітайте.
Carry no purse, nor wallet, nor sandals. Greet no one on the way.
5 Коли ж увійдете в якийсь дім, то спочатку скажіть: „Мир цьому дому!“
Into whatever house you enter, first say, ‘Shalom ·Complete peace· be to this house.’
6 І якщо там є син миру, то спочине на ньому ваш мир, а коли ні, то повернеться до вас.
If a seeker of shalom ·complete peace· is there, your shalom ·complete peace· will find its rest with him; and if there isn't, it will teshuvah ·completely return· to you.
7 Залишайтеся в тому ж домі, їжте та пийте те, що дадуть вам, бо робітник достойний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
Remain in that same house, eating and drinking the things they give, for the laborer is worthy of his wages. Don’t go from house to house.
8 А коли зайдете в якесь місто та приймуть вас, то їжте [все], що покладуть перед вами.
Into whatever city you enter, and they receive you, eat the things that are set before you.
9 Зціляйте в ньому хворих і кажіть їм: „Наблизилось до вас Царство Боже!“
Heal the sick who are therein, and tell them, ‘God’s Kingdom has come near to you.’
10 А коли зайдете в якесь місто і не приймуть вас, то, виходячи на вулиці його, кажіть:
But into whatever city you enter, and they don’t receive you, go out into its streets and say,
11 „Навіть пил із вашого міста, який прилип до наших ніг, ми обтрушуємо на свідчення проти вас, але знайте, що наблизилось Царство Боже!“
‘Even the dust from your city that clings to us, we wipe off against you. Nevertheless know this, that God’s Kingdom has come near to you.’
12 Кажу вам: легше буде Содомові в той день [суду], ніж тому місту.
I tell you, it will be more tolerable in that day for Sodom [Burning] than for that city.
13 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися, сидячи в мішковині та попелі.
“Woe to you, Chorazin! Woe to you, Bethsaida! For if the mighty works had been done in Tyre and Sidon which were done in you, they would have made teshuvah ·complete repentance· long ago, sitting in sackcloth and ashes.
14 Проте Тиру та Сидону легше буде на суді, ніж вам.
But it will be more tolerable for Tyre and Sidon in the judgment than for you.
You, Capernaum [Village-Comfort, Village-Compassion], who are exalted to heaven, will be brought down to Hades / Sh'ol ·Place of the dead·. (Hadēs g86)
16 Той, хто слухає вас, той Мене слухає, і хто відмовляється від вас, від Мене відмовляється. Хто ж відмовляється від Мене, той відмовляється від Того, Хто надіслав Мене».
Whoever listens to you listens to me, and whoever rejects you rejects me. Whoever rejects me rejects him who sent me.”
17 Сімдесят [учнів] повернулися й радісно сказали: ―Господи, навіть демони підкоряються нам в ім’я Твоє.
The seventy teshuvah ·completely returned· with joy, saying, “Lord, even the demons are subject to us in your name!”
18 А Він сказав їм: ―Я бачив сатану, котрий падав із неба, наче блискавка.
He said to them, “I saw Satan [Adversary] having fallen like lightning from heaven.
19 Ось даю вам владу наступати на змій і скорпіонів, і на всяку силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.
Behold, I give you authority to tread on serpents and scorpions, and over all the power of the enemy. Nothing will in any way hurt you.
20 Однак не радійте, що духи вам підкоряються, а радійте тому, що імена ваші записані на небесах.
Nevertheless, don’t rejoice in this, that the spirits are subject to you, but rejoice that your names are written in heaven.”
21 У той час [Ісус] зрадів Святим Духом та промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям. Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.
In that same hour Yeshua [Salvation] rejoiced in Ruach haKodesh [Spirit of the Holiness], and said, “I thank you, O Abba ·Father familiar, Dear Dad·, Lord of heaven and earth, that you have hidden these things from the wise and understanding, and revealed them to little children. Yes, Abba ·Father familiar, Dear Dad·, for so it was well-pleasing in your sight.”
22 Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає, Хто є Син, окрім Отця, і Хто є Отець, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити».
Turning to the disciples, he said, “All things have been delivered to me by 'Avi ·my Father·. No one knows who the Son is, except the Abba Father, and who the Abba Father is, except the Son, and he to whomever the Son desires to reveal him.”
23 І, повернувшись до учнів, промовив тільки до них: ―Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.
Turning to the disciples, he said privately, “Blessed are the eyes which see the things that you see,
24 Бо кажу вам: багато пророків та царів бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, та почути те, що ви чуєте, і не почули.
for I tell you that many prophets and kings desired to see the things which you see, and didn’t see them, and to hear the things which you hear, and didn’t hear them.”
25 І ось один учитель Закону піднявся та, спокушаючи Його, сказав: ―Учителю, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне? (aiōnios g166)
Behold, a certain lawyer stood up and tested him, saying, “Teacher, what shall I do to inherit eternal life?” (aiōnios g166)
26 [Ісус] відповів йому: ―Що в Законі написано? Як читаєш?
He said to him, “What is written in the Torah ·Teaching·? How do you read it?”
27 Він відповів: ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всією силою своєю, і всім розумом своїм» і «ближнього свого – як самого себе».
He answered, “You shall have agapao ·total devotion love· to MarYah [Master Yahweh] your God with all your heart, with all your soul, with all your strength, and with all your mind; and your neighbor as yourself.”
28 [Ісус] же сказав: ―Правильно ти відповів, роби так і будеш жити!
He said to him, “You have answered correctly. Do this, and you will live.”
29 Але той, бажаючи виправдати себе, сказав Ісусові: ―А хто мій ближній?
But he, desiring to justify himself, asked Yeshua [Salvation], “Who is my neighbor?”
30 Ісус відповів: ―Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон та потрапив до рук розбійників, котрі роздягли його, побили та пішли далі, залишивши його напівмертвим.
Yeshua [Salvation] answered, “A certain man was going down from Jerusalem [City of peace] to Jericho [Fragrant, Moon], and he fell among robbers, who both stripped him and beat him, and departed, leaving him half dead.
31 Випадково тією ж дорогою проходив священник і, побачивши його, пройшов повз нього.
By chance a certain priest was going down that way. When he saw him, he passed by on the other side.
32 Також і левіт, прийшовши на те місце, подивився й пішов далі.
In the same way a Levite [Descendant of United with] also, when he came to the place, and saw him, passed by on the other side.
33 Але один самарянин, який був у подорожі, підійшов і, побачивши його, зглянувся над ним.
But a certain Samaritan [person from Watch-mountain], as he traveled, came where he was. When he saw him, he was moved with compassion,
34 Він підійшов, перев’язав йому рани, намастивши їх олією та вином, поклав його на свою худобину та привіз до заїжджого двору, де доглядав за ним.
came to him, and bound up his wounds, pouring on oil and wine. He set him on his own animal, and brought him to an inn, and took care of him.
35 Наступного дня, від’їжджаючи, дав два динарії господареві та сказав: «Подбай про нього, а якщо витратиш на нього більше, я поверну тобі, коли вертатимусь».
On the next day, when he departed, he took out two denarii (2 days wages), and gave them to the host, and said to him, ‘Take care of him. Whatever you spend beyond that, I will repay you when I teshuvah ·completely return·.’
36 Хто з цих трьох, на твою думку, був ближнім того, хто потрапив до рук розбійників?
Now which of these three do you think seemed to be a neighbor to him who fell among the robbers?”
37 Він відповів: ―Той, хто зглянувся над ним. Ісус сказав: ―Іди та роби так само.
He said, “He who showed eleos ·merciful compassion in action· on him.” Then Yeshua [Salvation] said to him, “Go and do likewise.”
38 Коли вони подорожували далі, то зайшли до одного села, де жінка, на ім’я Марта, прийняла Його у свій дім.
As they went on their way, he entered into a certain village, and a certain woman named Martha [Lady mistress, Strong bitterness] received him into her house.
39 У неї була сестра, на ім’я Марія, яка сіла біля ніг Господа та слухала Його слова.
She had a sister called Mary [Rebellion], who also sat at Yeshua [Salvation]'s feet, and heard his word.
40 Марта була зайнята багатьма приготуваннями й, підійшовши, сказала: ―Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб допомогла мені.
But Martha [Lady mistress, Strong bitterness] was distracted with much serving, and she came up to him, and said, “Lord, don’t you care that my sister left me to serve alone? Ask her therefore to help me.”
41 Господь відповів їй: ―Марто, Марто, ти турбуєшся та клопочешся багатьма речами,
Yeshua [Salvation] answered her, “Martha [Lady mistress, Strong bitterness], Martha [Lady mistress, Strong bitterness], you are anxious and troubled about many things,
42 але потрібне одне. Марія обрала кращу частку, яка не відбереться від неї.
but one thing is needed. Mary [Rebellion] has chosen the good part, which will not be taken away from her.”
