Від Луки 11
1 Одного разу [Ісус] молився, і, коли Він закінчив, один з учнів промовив до Нього: ―Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів!
When he finished praying in a certain place, one of his disciples said to him, “Lord, teach us to pray, just as John [Yah is gracious] also taught his disciples.”
2 Він промовив: ―Коли молитесь, то кажіть: «Отче наш, Що на небесах, нехай святиться ім’я Твоє! Нехай прийде Царство Твоє! Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі!
He said to them, “When you pray, say, Avinu shebashamayim ·our Father in Heaven·, may your name be kept holy. May your Kingdom come. May your will be done on earth, as it is in heaven.
3 Хліб наш щоденний дай нам кожного дня.
Give us day by day our daily bread.
4 І прости нам гріхи наші, бо і ми прощаємо всім боржникам нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого».
Forgive us our sins, for we ourselves also forgive everyone who is indebted to us. Bring us not into temptation, but deliver us from the evil one.’”
5 І сказав їм: ―Хто з вас, маючи друга, прийде до нього опівночі та скаже йому: «Друже, позич мені три хліби,
He said to them, “Which of you, if you go to a friend at midnight, and tell him, ‘Friend, lend me three loaves of bread,
6 бо мій приятель прийшов до мене з дороги, і я не маю, що йому дати».
for a friend of mine has come to me from a journey, and I have nothing to set before him,’
7 А той зсередини відповів би йому: «Не турбуй мене! Двері вже зачинені, і діти мої зі мною в ліжку. Не можу я піднятися й дати тобі».
and he from within will answer and say, ‘Don’t bother me. The door is now shut, and my children are with me in bed. I can’t get up and give it to you’?
8 Кажу вам: якщо він не встане та не дасть йому заради дружби, то все одно через наполегливість його підведеться й дасть усе, чого той потребує.
I tell you, although he will not rise and give it to him because he is his friend, yet because of his persistence, he will get up and give him as many as he needs.
9 Тому Я кажу вам: просіть – і буде дано вам; шукайте – і знайдете; стукайте – і відчинять вам!
“I tell you, keep asking, and it will be given you. Keep seeking, and you will find. Keep knocking, and it will be opened to you.
10 Бо кожен, хто просить, отримує, і хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчинять.
For everyone who asks receives. He who seeks finds. To him who knocks it will be opened.
11 Котрий з вас, батьків, коли син просить хліба, замість хліба подасть йому камінь, і коли просить риби, замість риби подасть йому гадюку?
“Which of you fathers, if your son asks for bread, will give him a stone? Or if he asks for a fish, he won’t give him a snake instead of a fish, will he?
12 Або чи дасть йому скорпіона, коли той просить яйце?
Or if he asks for an egg, he won’t give him a scorpion, will he?
13 Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте давати добрі дари вашим дітям, то наскільки більше ваш Отець Небесний дасть Духа Святого тим, хто просить у Нього!
If you then, being evil, know how to give good gifts to your children, how much more will your heavenly Father give Ruach haKodesh [Spirit of the Holiness] to those who ask him?”
14 Одного разу [Ісус] вигнав демона, який був німий. І коли демон вийшов, німий [чоловік] заговорив; і весь натовп дивувався цьому.
He was casting out a demon, and it was mute. When the demon had gone out, the mute man spoke; and the multitudes marveled.
15 Та деякі з них говорили: ―[Силою] Вельзевула, володаря демонів, Він виганяє демонів.
But some of them said, “He casts out demons by Ba'al-Zibbul [Lord of Flies], the prince of the demons.”
16 Інші ж, випробовуючи [Його], вимагали знамення з неба.
Others, testing him, sought from him a sign from heaven.
17 Але Він, знаючи їхні думки, відповів: ―Кожне царство, розділене в собі, буде спустошене, і дім, розділений в собі, впаде.
But he, knowing their thoughts, said to them, “Every kingdom divided against itself is brought to desolation. A house divided against itself falls.
18 Якщо ж сатана розділився в собі самому, як встоїть його царство?[Питаю це], бо кажете, що Вельзевулом Я виганяю демонів.
If Satan [Adversary] also is divided against himself, how will his kingdom stand? For you say that I cast out demons by Ba'al-Zibbul [Lord of Flies].
19 Якщо ж Я виганяю демонів Вельзевулом, то ким виганяють ваші сини? Тому вони будуть вашими суддями.
But if I cast out demons by Ba'al-Zibbul [Lord of Flies], by whom do your children cast them out? Therefore will they be your judges.
20 Але якщо Я пальцем Божим виганяю демонів, то прийшло до вас Царство Боже.
But if I by God’s finger cast out demons, then God’s Kingdom has come to you.
21 Коли сильний, озброївшись, стереже свій дім, тоді майно його в безпеці.
“When the strong man, fully armed, guards his own dwelling, his goods are safe.
22 Коли ж нападає сильніший за нього й перемагає його, то забирає все його озброєння, на яке він покладався, і потім ділить здобич.
But when someone stronger attacks him and overcomes him, he takes from him his whole armor in which he trusted, and divides his plunder.
23 Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.
“He that is not with me is against me. He who does not gather with me scatters.
24 Коли нечистий дух виходить із людини, то йде в місця безводні шукати відпочинку й, не знаходячи, каже: «Повернусь я у дім свій, звідки вийшов».
The unclean spirit, when he has gone out of the man, passes through dry places, seeking rest, and finding none, he says, ‘I will turn back to my house from which I came out.’
25 І, повернувшись, знаходить його заметеним та прибраним.
When he teshuvah ·completely returns·, he finds it swept and put in order.
26 Тоді він іде й бере інших сімох духів, гірших за себе, і входять та живуть там. І для людини останнє стає гіршим за попереднє.
Then he goes, and takes seven other spirits more evil than himself, and they enter in and dwell there. The last state of that man becomes worse than the first.”
27 Коли [Ісус] це казав, одна жінка з натовпу голосно промовила: ―Блаженна мати, яка носила та годувала Тебе.
It came to pass, as he said these things, a certain woman out of the multitude lifted up her voice, and said to him, “Blessed is the womb that bore you, and the breasts which nursed you!”
28 Він відповів: ―Справді блаженні ті, що слухають Слово Боже та виконують його.
But he said, “On the contrary, blessed are those who hear ha D'var Elohim · the Word of God·, and keep it.”
29 Коли зібралося багато народу, Він почав говорити: ―Цей рід – рід лукавий! Він шукає знамення, та не дасться йому знамення, хіба що тільки знамення Йони.
When the multitudes were gathering together to him, he began to say, “This is an evil generation. It seeks after a sign. No sign will be given to it but the sign of Jonah [Dove], the prophet.
30 Бо як Йона став для ніневійців знаменням, так буде й Син Людський для цього роду.
For even as Jonah [Dove] became a sign to the Ninevites, so will also the Son of Man be to this generation.
31 Цариця Півдня встане на суд із людьми цього роду й засудить їх, бо вона прийшла з далекого краю землі послухати Соломонову мудрість, а ось тут Хтось більший за Соломона.
The Queen of the South will rise up in the judgment with the men of this generation, and will condemn them: for she came from the ends of the earth to hear the wisdom of Solomon [Peaceable, Recompense]; and behold, one greater than Solomon [Peaceable, Recompense] is here.
32 Люди Ніневії встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялись через проповідь Йони, а ось тут Хтось більший за Йону.
The men of Nineveh [Offspring’s Habitation] will stand up in the judgment with this generation, and will condemn it: for they made teshuvah ·complete repentance· at the preaching of Jonah [Dove], and behold, one greater than Jonah [Dove] is here.
33 Ніхто, запаливши світильник, не ставить його у потайне місце або під посудину, але ставить на поставець, щоб усі, що входять, бачили світло.
“No one, when he has lit a lamp, puts it in a cellar or under a basket, but on a stand, that those who come in may see the light.
34 Світлом для тіла є око. Якщо твоє око буде здорове, то й все твоє тіло буде наповнене світлом, коли ж воно недуже, то й тіло твоє в темряві.
The lamp candle of the body is the eye. Therefore when your eye is good, your whole body is also full of light; but when it is evil, your body also is full of darkness.
35 Отже, пильнуй, щоб світло, яке в тобі, не стало темрявою.
Therefore see whether the light that is in you is not darkness.
36 Якщо ж усе твоє тіло наповнене світлом і немає жодної темної частини, то все буде світле так, ніби світильник освітлює тебе сяйвом.
If therefore your whole body is full of light, having no part dark, it will be wholly full of light, as when the lamp candle with its bright shining gives you light.”
37 Коли Він закінчив говорити, один фарисей запросив Його до себе пообідати. [Ісус] зайшов та сів за стіл.
Now as he spoke, a certain Pharisee [Separated] asked him to dine with him. He went in, and sat at the table.
38 Фарисей же здивувався, побачивши, що перед обідом Він перш не обмився.
When the Pharisee [Separated] saw it, he marveled that he had not first washed himself before dinner.
39 Тоді Господь промовив до нього: ―Ось ви, фарисеї, очищуєте чашу та посуд ззовні, а всередині ви повні здирництва та лукавства.
The Lord said to him, “Now you Pharisees [Separated] cleanse the outside of the cup and of the platter, but your inward part is full of extortion and wickedness.
40 Нерозумні! Чи Той, Хто створив зовнішнє, не створив і внутрішнє?
You foolish ones, didn’t he who made the outside make the inside also?
41 Тож дайте милостиню з того, що всередині, ось тоді все буде чисте для вас.
But give for gifts to the needy those things which are within, and behold, all things will be clean to you.
42 Але горе вам, фарисеї, що даєте десятину з м’яти, рути й з усякого зілля, але обминаєте справедливість та любов Божу. І це належить робити, і тим не нехтувати.
But woe to you Pharisees [Separated]! For you tithe mint and rue and every herb, but you bypass justice and God’s agape ·unconditional love·. You ought to have done these, and not to have left the other undone.
43 Горе вам, фарисеї, що любите почесні місця в синагогах та привітання на ринках.
Woe to you Pharisees [Separated]! For you have agapao ·totally devoted love· towards the best seats in the synagogues, and the greetings in the marketplaces.
44 Горе вам, бо ви – як невидимі гроби, поверх яких люди ходять і не знають цього.
Woe to you, Torah-Teachers and Pharisees [Separated], hypocrites! For you are like hidden graves, and the men who walk over them don’t know it.”
45 Один з учителів Закону відповів [Ісусові]: ―Учителю, кажучи це, Ти й нас ображаєш!
One of the lawyers answered him, “Teacher, in saying this you insult us also.”
46 Але Він відповів: ―Горе й вам, учителям Закону, бо ви накладаєте на людей тягар, який важко нести, самі ж навіть пальцем не доторкнетеся до нього.
He said, “Woe to you lawyers also! For you load men with burdens that are difficult to carry, and you yourselves won’t even lift one finger to help carry those burdens.
47 Горе вам, бо ви будуєте гробниці пророкам, яких убили ваші батьки.
Woe to you! For you build the tombs of the prophets, and your fathers killed them.
48 Цим ви свідчите, що схвалюєте вчинки ваших батьків. Вони їх вбивали, а ви будуєте їм [гробниці].
So you testify and consent to the works of your fathers. For they killed them, and you build their tombs.
49 Тому Бог у своїй мудрості сказав: «Надішлю до них пророків та апостолів, і декого з них уб’ють, а декого будуть переслідувати».
Therefore also the wisdom of God said, ‘I will send to them prophets and apostles; and some of them they will kill and persecute,
50 І тому цей рід буде відповідати за пролиту кров усіх пророків, які були вбиті від початку всесвіту,
that the blood of all the prophets, which was shed from the foundation of the world, may be required of this generation;
51 від крові Авеля до крові Захарії, убитого між Храмом та жертовником. Кажу вам: цей рід відповість за все.
from the blood of Abel [Vanity, Mourning] to the blood of Zachariah, who perished between the altar and the sanctuary.’ Yes, I tell you, it will be required of this generation.
52 Горе вам, учителі Закону, бо ви взяли ключі пізнання: самі не ввійшли й тим, хто бажає ввійти, заборонили.
Woe to you lawyers! For you took away the key of knowledge. You didn’t enter in yourselves, and those who were entering in, you hindered.”
53 Коли [Ісус] вийшов [звідти], фарисеї та книжники почали критикувати Його та спокушати відносно багатьох речей.
As he said these things to them, the Torah-Teachers and the Pharisees [Separated] began to be terribly angry, and to draw many things out of him;
54 Вони спостерігали за Ним, аби упіймати Його на слові.
lying in wait for him, and seeking to catch him in something he might say, that they might accuse him.
