Від Марка 9
1 І сказав: «Істинно кажу вам: деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Царства Божого, що прийшло в силі».
He said to them, “Most certainly I tell you, there are some standing here who will in no way taste death until they see God’s Kingdom come with power.”
2 Через шість днів Ісус узяв із Собою Петра, Якова та Івана й вивів тільки їх на високу гору. Там Він преобразився перед ними:
After six days Yeshua [Salvation] took with him Peter [Rock], James [Surplanter], and John [Yah is gracious], and brought them up onto a high mountain privately by themselves, and he was changed into another form in front of them.
3 Його одяг став блискучим і таким білим, що жоден відбілювач у світі не міг би так відбілити.
His clothing became glistening, exceedingly white, like snow, such as no launderer on earth can whiten them.
4 І з’явились їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ісусом.
Elijah [My God Yah] and Moses [Drawn out] appeared to them, and they were talking with Yeshua [Salvation].
5 Петро сказав Ісусові: «Равві, добре нам тут бути! Зробімо три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі».
Peter [Rock] answered Yeshua [Salvation], “Rabbi ·Teacher·, it is good for us to be here. Let’s make three tents: one for you, one for Moses [Drawn out], and one for Elijah [My God Yah].”
6 Бо не знав, що сказати, такі налякані були.
For he didn’t know what to say, for they were very afraid.
7 Тоді з’явилася хмара, яка накрила їх, і з хмари промовив голос: «Це Син Мій улюблений, Його слухайте!»
A cloud came, overshadowing them, and a voice came out of the cloud, “This is my agapetos ·beloved, esteemed· Son. Listen to him.”
8 І раптом, подивившись навкруги, вони нікого не побачили, окрім Ісуса.
Suddenly looking around, they saw no one with them any more, except Yeshua [Salvation] only.
9 Коли вони сходили з гори, [Ісус] наказав їм, щоб не казали нікому про те, що бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих.
As they were coming down from the mountain, he commanded them that they should tell no one what things they had seen, until after the Son of Man had risen from the dead.
10 Вони зберегли це Слово для себе, тільки міркували між собою, що означає воскресіння з мертвих.
They kept this saying to themselves, questioning what the “rising from the dead” meant.
11 Потім вони запитали Його: ―Чому книжники кажуть, що Ілля має прийти першим?
They asked him, saying, “Why do the Torah-Teachers say that Elijah [My God Yah] must come first?”
12 [Ісус] відповів: ―Ілля дійсно має прийти першим, щоб відновити все. І, як написано про Сина Людського, Він має багато постраждати та бути приниженим.
He said to them, “Elijah [My God Yah] indeed comes first, and restores all things. How is it written about the Son of Man, that he should suffer many things and be despised?
13 Але кажу вам: Ілля прийшов, і вони вчинили з ним усе, що схотіли, як написано про нього.
But I tell you that Elijah [My God Yah] has come, and they have also done to him whatever they wanted to, even as it is written about him.”
14 Повернувшись до [інших] учнів, вони побачили навколо них великий натовп і книжників, які сперечалися з ними.
Coming to the disciples, he saw a great multitude around them, and Torah-Teachers questioning them.
15 Як тільки ці люди побачили Ісуса, здивувалися й побігли привітати Його.
Immediately all the multitude, when they saw him, were greatly amazed, and running to him greeted him.
16 Він запитав їх: ―Чому ви сперечалися з ними?
He asked the Torah-Teachers, “What are you asking them?”
17 Один чоловік із натовпу відповів: ―Учителю, я привів до Тебе мого сина, бо він одержимий духом німоти.
One of the multitude answered, “Teacher, I brought to you my son, who has a mute spirit;
18 Коли дух його хапає, то кидає на землю, з рота йде піна, хлопчик скрегоче зубами й ціпеніє. Я просив Твоїх учнів вигнати духа, але вони не змогли.
and wherever it seizes him, it throws him down, and he foams at the mouth, and grinds his teeth, and wastes away. I asked your disciples to cast it out, and they were not able.”
19 [Ісус] у відповідь сказав: ―О роде невірний, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть хлопчика до Мене!
He answered him, “Unbelieving generation, how long shall I be with you? How long shall I bear with you? Bring him to me.”
20 І привели хлопчика до Ісуса. Коли дух побачив Ісуса, відразу кинув хлопчика в судоми. Той, упавши на землю, покотився й пустив піну з рота.
They brought him to him, and when he saw him, immediately the spirit convulsed him, and he fell on the ground, wallowing and foaming at the mouth.
21 Ісус запитав його батька: ―Скільки часу з ним таке? Він відповів: ―З дитинства.
He asked 'Aviv [his father], “How long has it been since this has come to him?” He said, “From childhood.
22 Часто [дух] кидає його у вогонь або у воду, щоб вбити його. Якщо можеш щось зробити, допоможи нам. Змилуйся над нами.
Often it has cast him both into the fire and into the water, to destroy him. But if you can do anything, have compassion on us, and help us.”
23 Ісус же сказав йому: ―Якщо можеш?! Усе можливе для того, хто вірує!
Yeshua [Salvation] said to him, “If you can believe, all things are possible to him who believes.”
24 Тоді батько хлопчика скрикнув: ― Вірую! Допоможи моєму невірству.
Immediately the Abba father of the child cried out with tears, “I believe. Help my unbelief!”
25 Коли Ісус побачив, що люди збігаються, то наказав нечистому духові, кажучи: «Духу німий та глухий, наказую тобі: вийди з нього й більше не заходь у нього!»
When Yeshua [Salvation] saw that a multitude came running together, he rebuked the unclean spirit, saying to him, “You mute and deaf spirit, I command you, come out of him, and never enter him again!”
26 Скрикнувши, [дух] сильно потряс хлопця в конвульсіях і вийшов із нього. Хлопець став як мертвий, так що багато хто говорив, що він помер.
Having cried out, and convulsed greatly, it came out of him. The boy became like one dead; so much that most of them said, “He is dead.”
27 Але Ісус узяв його за руку, підняв його, і він устав.
But Yeshua [Salvation] took him by the hand, and raised him up; and he arose.
28 Пізніше, коли Ісус увійшов у дім, учні наодинці запитали Його: ―Чому ми не змогли вигнати демона?
When he had come into the house, his disciples asked him privately, “Why couldn’t we cast it out?”
29 Ісус відповів: ―Цей рід можна вигнати лише молитвою та постом.
He said to them, “This kind can come out by nothing, except by prayer and fasting.”
30 Вийшовши звідти, вони пройшли через Галілею. [Ісус] не хотів, щоб хтось дізнався про це,
They went out from there, and passed through Galilee [District, Circuit]. He didn’t want anyone to know it.
31 бо Він навчав Своїх учнів та казав їм: «Син Людський буде виданий у руки людські. Його вб’ють, але через три дні Він воскресне».
For he was teaching his disciples, and said to them, “The Son of Man is being handed over to the hands of men, and they will kill him; and when he is killed, on the third day he will rise again.”
32 Однак [учні] не зрозуміли цих слів, а спитати Його боялися.
But they didn’t understand the saying, and were afraid to ask him.
33 Коли вони прийшли в Капернаум і були в домі, [Ісус] запитав їх: ―Про що ви говорили в дорозі?
He came to Capernaum [Village-Comfort, Village-Compassion], and when he was in the house he asked them, “What were you arguing among yourselves on the way?”
34 Але вони мовчали, тому що в дорозі сперечалися між собою, хто з них найбільший.
But they were silent, for they had disputed one with another on the way about who was the greatest.
35 Тоді [Ісус] присів, покликав до Себе дванадцятьох і сказав їм: ―Якщо хтось хоче бути першим, той хай буде останнім серед усіх та слугою для всіх.
He sat down, and called the twelve; and he said to them, “If any man wants to be first, he shall be last of all, and servant of all.”
36 [Ісус] узяв дитину, поставив посеред них і, обійнявши її, сказав їм:
He took a little child, and set him in the middle of them. Taking him in his arms, he said to them,
37 ―Хто приймає таку дитину в ім’я Моє, той не Мене приймає, а Того, Хто надіслав Мене.
“Whoever receives one such little child in my name, receives me, and whoever receives me, does not receive me, but him who sent me.”
38 Іван сказав Йому: ―Учителю, ми бачили когось, хто Твоїм ім’ям виганяв демонів, та ми заборонили йому, бо він не ходить із нами.
John [Yah is gracious] said to him, “Teacher, we saw someone who does not follow us casting out demons in your name; and we forbade him, because he does not follow us.”
39 Але Ісус сказав: ―Не зупиняйте його, бо немає такого, хто б робив чудо в ім’я Моє й відразу злословив би Мене.
But Yeshua [Salvation] said, “Don’t forbid him, for there is no one who will do a mighty work in my name, and be able quickly to speak evil of me.
40 Той, хто не проти нас, той за нас.
For whoever is not against us is on our side.
41 Адже хто подасть вам чашу води в ім’я [Моє], бо ви Христові, – істинно кажу вам, – не втратить своєї винагороди.
For whoever will give you a cup of water to drink in my name, because you are Messiah [Anointed one]’s, most certainly I tell you, he will in no way lose his reward.
42 Якщо хтось спокусить одного з цих малих, що вірують у Мене, то було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море.
Whoever will cause one of these little ones who believe in me to stumble, it would be better for him if he were thrown into the sea with a millstone hung around his neck.
43 Якщо твоя рука спокушає тебе, відрубай її. Краще тобі увійти в життя покаліченим, ніж, маючи дві руки, іти до Геєни, у вогонь незгасимий, (Geenna g1067)
If your hand causes you to stumble, cut it off. It is better for you to enter into life maimed, rather than having your two hands to go into Gehenna (Place of fiery torment for the dead), into the unquenchable fire, (Geenna g1067)
44 де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне.
‘where their worm does not die, and the fire is not quenched.’
45 Якщо твоя нога спокушає тебе, відрубай її. Краще тобі увійти в життя покаліченим чи кульгавим, ніж, маючи дві ноги, бути вкинутим до Геєни, (Geenna g1067)
If your foot causes you to stumble, cut it off. It is better for you to enter into life lame, rather than having your two feet to be cast into Gehenna (Place of fiery torment for the dead), into the fire that will never be quenched— (Geenna g1067)
46 де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне.
‘where their worm does not die, and the fire is not quenched.’
47 Якщо твоє око спокушає тебе, вирви його. Краще тобі увійти до Царства Божого однооким, ніж, маючи два ока, бути вкинутим у Геєну, (Geenna g1067)
If your eye causes you to stumble, cast it out. It is better for you to enter into God’s Kingdom with one eye, rather than having two eyes to be cast into the Gehenna (Place of fiery torment for the dead) of fire, (Geenna g1067)
48 «де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне».
‘where their worm does not die, and the fire is not quenched.’
49 Бо кожен буде вогнем посолений і кожна жертва буде посолена сіллю.
For everyone will be salted with fire, and every sacrifice will be seasoned with salt.
50 Сіль – добра річ, але якщо сіль втратить солоність, як її знов зробити солоною? Майте сіль самі в собі та зберігайте мир між собою.
Salt is good, but if the salt has lost its saltiness, with what will you season it? Have salt in yourselves, and be at peace with one another.”
