Псалми 119
1 Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
| אשרי תמימי-דרך-- ההלכים בתורת יהוה |
2 Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
| אשרי נצרי עדתיו בכל-לב ידרשוהו |
3 і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
| אף לא-פעלו עולה בדרכיו הלכו |
4 Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
| אתה צויתה פקדיך-- לשמר מאד |
5 Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
| אחלי יכנו דרכי-- לשמר חקיך |
6 не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
| אז לא-אבוש-- בהביטי אל-כל-מצותיך |
7 Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
| אודך בישר לבב-- בלמדי משפטי צדקך |
8 Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
| את-חקיך אשמר אל-תעזבני עד-מאד |
9 Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
| במה יזכה-נער את-ארחו-- לשמר כדברך |
10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
| בכל-לבי דרשתיך אל-תשגני ממצותיך |
11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
| בלבי צפנתי אמרתך-- למען לא אחטא-לך |
12 Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
| ברוך אתה יהוה-- למדני חקיך |
13 Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
| בשפתי ספרתי-- כל משפטי-פיך |
14 З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
| בדרך עדותיך ששתי-- כעל כל-הון |
15 Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
| בפקודיך אשיחה ואביטה ארחתיך |
16 Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
| בחקתיך אשתעשע לא אשכח דברך |
17 Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
| גמל על-עבדך אחיה ואשמרה דברך |
18 Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
| גל-עיני ואביטה-- נפלאות מתורתך |
19 На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
| גר אנכי בארץ אל-תסתר ממני מצותיך |
20 Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
| גרסה נפשי לתאבה-- אל-משפטיך בכל-עת |
21 Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
| גערת זדים ארורים-- השגים ממצותיך |
22 Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
| גל מעלי חרפה ובוז כי עדתיך נצרתי |
23 Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
| גם ישבו שרים בי נדברו-- עבדך ישיח בחקיך |
24 і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
| גם-עדתיך שעשעי-- אנשי עצתי |
25 Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
| דבקה לעפר נפשי חיני כדברך |
26 Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
| דרכי ספרתי ותענני למדני חקיך |
27 Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
| דרך-פקודיך הבינני ואשיחה בנפלאותיך |
28 Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
| דלפה נפשי מתוגה קימני כדברך |
29 Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
| דרך-שקר הסר ממני ותורתך חנני |
30 Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
| דרך-אמונה בחרתי משפטיך שויתי |
31 До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
| דבקתי בעדותיך יהוה אל-תבישני |
32 Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
| דרך-מצותיך ארוץ כי תרחיב לבי |
33 Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
| הורני יהוה דרך חקיך ואצרנה עקב |
34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
| הבינני ואצרה תורתך ואשמרנה בכל-לב |
35 Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
| הדריכני בנתיב מצותיך כי-בו חפצתי |
36 Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
| הט-לבי אל-עדותיך ואל אל-בצע |
37 Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
| העבר עיני מראות שוא בדרכך חיני |
38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
| הקם לעבדך אמרתך-- אשר ליראתך |
39 Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
| העבר חרפתי אשר יגרתי כי משפטיך טובים |
40 Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
| הנה תאבתי לפקדיך בצדקתך חיני |
41 І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
| ויבאני חסדך יהוה תשועתך כאמרתך |
42 і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
| ואענה חרפי דבר כי-בטחתי בדברך |
43 І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
| ואל-תצל מפי דבר-אמת עד-מאד כי למשפטך יחלתי |
44 А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
| ואשמרה תורתך תמיד-- לעולם ועד |
45 І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
| ואתהלכה ברחבה כי פקדיך דרשתי |
46 І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
| ואדברה בעדתיך נגד מלכים ולא אבוש |
47 І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
| ואשתעשע במצותיך אשר אהבתי |
48 і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
| ואשא-כפי--אל-מצותיך אשר אהבתי ואשיחה בחקיך |
49 Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
| זכר-דבר לעבדך-- על אשר יחלתני |
50 Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
| זאת נחמתי בעניי כי אמרתך חיתני |
51 Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
| זדים הליצני עד-מאד מתורתך לא נטיתי |
52 Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
| זכרתי משפטיך מעולם יהוה ואתנחם |
53 Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
| זלעפה אחזתני מרשעים-- עזבי תורתך |
54 Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
| זמרות היו-לי חקיך-- בבית מגורי |
55 Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
| זכרתי בלילה שמך יהוה ואשמרה תורתך |
56 Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
| זאת היתה-לי כי פקדיך נצרתי |
57 Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
| חלקי יהוה אמרתי-- לשמר דבריך |
58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
| חליתי פניך בכל-לב חנני כאמרתך |
59 Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
| חשבתי דרכי ואשיבה רגלי אל-עדתיך |
60 Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
| חשתי ולא התמהמהתי-- לשמר מצותיך |
61 Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
| חבלי רשעים עודני תורתך לא שכחתי |
62 Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
| חצות-לילה--אקום להודות לך על משפטי צדקך |
63 Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
| חבר אני לכל-אשר יראוך ולשמרי פקודיך |
64 Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
| חסדך יהוה מלאה הארץ חקיך למדני |
65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
| טוב עשית עם-עבדך-- יהוה כדברך |
66 Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
| טוב טעם ודעת למדני כי במצותיך האמנתי |
67 Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
| טרם אענה אני שגג ועתה אמרתך שמרתי |
68 Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
| טוב-אתה ומטיב למדני חקיך |
69 Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
| טפלו עלי שקר זדים אני בכל-לב אצר פקודיך |
70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
| טפש כחלב לבם אני תורתך שעשעתי |
71 Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
| טוב-לי כי-עניתי-- למען אלמד חקיך |
72 Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
| טוב-לי תורת-פיך-- מאלפי זהב וכסף |
73 Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
| ידיך עשוני ויכוננוני הבינני ואלמדה מצותיך |
74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
| יראיך יראוני וישמחו כי לדברך יחלתי |
75 Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
| ידעתי יהוה כי-צדק משפטיך ואמונה עניתני |
76 Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
| יהי-נא חסדך לנחמני-- כאמרתך לעבדך |
77 Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
| יבאוני רחמיך ואחיה כי-תורתך שעשעי |
78 Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
| יבשו זדים כי-שקר עותוני אני אשיח בפקודיך |
79 До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
| ישובו לי יראיך וידעו (וידעי) עדתיך |
80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
| יהי-לבי תמים בחקיך-- למען לא אבוש |
81 Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
| כלתה לתשועתך נפשי לדברך יחלתי |
82 За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
| כלו עיני לאמרתך-- לאמר מתי תנחמני |
83 Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
| כי-הייתי כנאד בקיטור-- חקיך לא שכחתי |
84 Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
| כמה ימי-עבדך מתי תעשה ברדפי משפט |
85 Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
| כרו-לי זדים שיחות-- אשר לא כתורתך |
86 Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
| כל-מצותיך אמונה שקר רדפוני עזרני |
87 Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
| כמעט כלוני בארץ ואני לא-עזבתי פקדיך |
88 Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
| כחסדך חיני ואשמרה עדות פיך |
89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
| לעולם יהוה-- דברך נצב בשמים |
90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
| לדר ודר אמונתך כוננת ארץ ותעמד |
91 усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
| למשפטיך עמדו היום כי הכל עבדיך |
92 Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
| לולי תורתך שעשעי-- אז אבדתי בעניי |
93 Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
| לעולם לא-אשכח פקודיך כי בם חייתני |
94 Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
| לך-אני הושיעני כי פקודיך דרשתי |
95 Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
| לי קוו רשעים לאבדני עדתיך אתבונן |
96 Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
| לכל-תכלה ראיתי קץ רחבה מצותך מאד |
97 Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
| מה-אהבתי תורתך כל-היום היא שיחתי |
98 Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
| מאיבי תחכמני מצותך כי לעולם היא-לי |
99 Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
| מכל-מלמדי השכלתי כי עדותיך שיחה לי |
100 Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
| מזקנים אתבונן כי פקודיך נצרתי |
101 Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
| מכל-ארח רע כלאתי רגלי-- למען אשמר דברך |
102 Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
| ממשפטיך לא-סרתי כי-אתה הורתני |
103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
| מה-נמלצו לחכי אמרתך-- מדבש לפי |
104 Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
| מפקודיך אתבונן על כן שנאתי כל-ארח שקר |
105 Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
| נר-לרגלי דברך ואור לנתיבתי |
106 Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
| נשבעתי ואקימה-- לשמר משפטי צדקך |
107 Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
| נעניתי עד-מאד יהוה חיני כדברך |
108 Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
| נדבות פי רצה-נא יהוה ומשפטיך למדני |
109 У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
| נפשי בכפי תמיד ותורתך לא שכחתי |
110 Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
| נתנו רשעים פח לי ומפקודיך לא תעיתי |
111 Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
| נחלתי עדותיך לעולם כי-ששון לבי המה |
112 Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
| נטיתי לבי לעשות חקיך-- לעולם עקב |
113 Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
| סעפים שנאתי ותורתך אהבתי |
114 Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
| סתרי ומגני אתה לדברך יחלתי |
115 Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
| סורו-ממני מרעים ואצרה מצות אלהי |
116 За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
| סמכני כאמרתך ואחיה ואל-תבישני משברי |
117 Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
| סעדני ואושעה ואשעה בחקיך תמיד |
118 Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
| סלית כל-שוגים מחקיך כי-שקר תרמיתם |
119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
| סגים--השבת כל-רשעי-ארץ לכן אהבתי עדתיך |
120 Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
| סמר מפחדך בשרי וממשפטיך יראתי |
121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
| עשיתי משפט וצדק בל-תניחני לעשקי |
122 Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
| ערב עבדך לטוב אל-יעשקני זדים |
123 Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
| עיני כלו לישועתך ולאמרת צדקך |
124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
| עשה עם-עבדך כחסדך וחקיך למדני |
125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
| עבדך-אני הבינני ואדעה עדתיך |
126 Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
| עת לעשות ליהוה-- הפרו תורתך |
127 Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
| על-כן אהבתי מצותיך-- מזהב ומפז |
128 Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
| על-כן כל-פקודי כל ישרתי כל-ארח שקר שנאתי |
129 Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
| פלאות עדותיך על-כן נצרתם נפשי |
130 Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
| פתח דבריך יאיר מבין פתיים |
131 Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
| פי-פערתי ואשאפה כי למצותיך יאבתי |
132 Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
| פנה-אלי וחנני-- כמשפט לאהבי שמך |
133 Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
| פעמי הכן באמרתך ואל-תשלט-בי כל-און |
134 Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
| פדני מעשק אדם ואשמרה פקודיך |
135 Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
| פניך האר בעבדך ולמדני את-חקיך |
136 Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
| פלגי-מים ירדו עיני-- על לא-שמרו תורתך |
137 Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
| צדיק אתה יהוה וישר משפטיך |
138 бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
| צוית צדק עדתיך ואמונה מאד |
139 Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
| צמתתני קנאתי כי-שכחו דבריך צרי |
140 Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
| צרופה אמרתך מאד ועבדך אהבה |
141 Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
| צעיר אנכי ונבזה פקדיך לא שכחתי |
142 Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
| צדקתך צדק לעולם ותורתך אמת |
143 Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
| צר-ומצוק מצאוני מצותיך שעשעי |
144 Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
| צדק עדותיך לעולם הבינני ואחיה |
145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
| קראתי בכל-לב ענני יהוה חקיך אצרה |
146 Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
| קראתיך הושיעני ואשמרה עדתיך |
147 Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
| קדמתי בנשף ואשועה לדבריך (לדברך) יחלתי |
148 Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
| קדמו עיני אשמרות-- לשיח באמרתך |
149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
| קולי שמעה כחסדך יהוה כמשפטך חיני |
150 Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
| קרבו רדפי זמה מתורתך רחקו |
151 та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
| קרוב אתה יהוה וכל-מצותיך אמת |
152 Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
| קדם ידעתי מעדתיך כי לעולם יסדתם |
153 Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
| ראה-עניי וחלצני כי-תורתך לא שכחתי |
154 Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
| ריבה ריבי וגאלני לאמרתך חיני |
155 Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
| רחוק מרשעים ישועה כי חקיך לא דרשו |
156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
| רחמיך רבים יהוה כמשפטיך חיני |
157 Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
| רבים רדפי וצרי מעדותיך לא נטיתי |
158 Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
| ראיתי בגדים ואתקוטטה-- אשר אמרתך לא שמרו |
159 Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
| ראה כי-פקודיך אהבתי יהוה כחסדך חיני |
160 Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
| ראש-דברך אמת ולעולם כל-משפט צדקך |
161 Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
| שרים רדפוני חנם ומדבריך (ומדברך) פחד לבי |
162 Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
| שש אנכי על-אמרתך-- כמוצא שלל רב |
163 Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
| שקר שנאתי ואתעבה תורתך אהבתי |
164 Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
| שבע ביום הללתיך-- על משפטי צדקך |
165 Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
| שלום רב לאהבי תורתך ואין-למו מכשול |
166 На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
| שברתי לישועתך יהוה ומצותיך עשיתי |
167 Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
| שמרה נפשי עדתיך ואהבם מאד |
168 Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
| שמרתי פקודיך ועדתיך כי כל-דרכי נגדך |
169 Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
| תקרב רנתי לפניך יהוה כדברך הבינני |
170 Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
| תבוא תחנתי לפניך כאמרתך הצילני |
171 Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
| תבענה שפתי תהלה כי תלמדני חקיך |
172 Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
| תען לשוני אמרתך כי כל-מצותיך צדק |
173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
| תהי-ידך לעזרני כי פקודיך בחרתי |
174 Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
| תאבתי לישועתך יהוה ותורתך שעשעי |
175 Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
| תחי-נפשי ותהללך ומשפטך יעזרני |
176 Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
| תעיתי-- כשה אבד בקש עבדך כי מצותיך לא שכחתי |
