Псалми 102

1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!

תפלה לעני כי-יעטף-- ולפני יהוה ישפך שיחו ב יהוה שמעה תפלתי ושועתי אליך תבוא

2 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!

אל-תסתר פניך ממני-- ביום צר-לי הטה-אלי אזנך ביום אקרא מהר ענני

3 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.

כי-כלו בעשן ימי ועצמותי כמוקד נחרו

4 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.

הוכה-כעשב ויבש לבי כי-שכחתי מאכל לחמי

5 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.

מקול אנחתי-- דבקה עצמי לבשרי

6 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!

דמיתי לקאת מדבר הייתי ככוס חרבות

7 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.

שקדתי ואהיה-- כצפור בודד על-גג

8 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!

כל-היום חרפוני אויבי מהוללי בי נשבעו

9 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —

כי-אפר כלחם אכלתי ושקוי בבכי מסכתי

10 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.

מפני-זעמך וקצפך-- כי נשאתני ותשליכני

11 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!

ימי כצל נטוי ואני כעשב איבש

12 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.

ואתה יהוה לעולם תשב וזכרך לדר ודר

13 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,

אתה תקום תרחם ציון כי-עת לחננה כי-בא מועד

14 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!

כי-רצו עבדיך את-אבניה ואת-עפרה יחננו

15 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.

וייראו גוים את-שם יהוה וכל-מלכי הארץ את-כבודך

16 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.

כי-בנה יהוה ציון-- נראה בכבודו

17 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.

פנה אל-תפלת הערער ולא-בזה את-תפלתם

18 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,

תכתב זאת לדור אחרון ועם נברא יהלל-יה

19 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,

כי-השקיף ממרום קדשו יהוה משמים אל-ארץ הביט

20 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,

לשמע אנקת אסיר לפתח בני תמותה

21 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,

לספר בציון שם יהוה ותהלתו בירושלם

22 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.

בהקבץ עמים יחדו וממלכות לעבד את-יהוה

23 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.

ענה בדרך כחו (כחי) קצר ימי

24 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.

אמר--אלי אל תעלני בחצי ימי בדור דורים שנותיך

25 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —

לפנים הארץ יסדת ומעשה ידיך שמים

26 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.

המה יאבדו-- ואתה תעמד וכלם כבגד יבלו כלבוש תחליפם ויחלפו

27 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!

ואתה-הוא ושנותיך לא יתמו

28 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“

בני-עבדיך ישכונו וזרעם לפניך יכון