Приповісті 12
1 Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.
Thuitaekhaih koeh kami loe palungha kami ah oh; toe zoehhaih hnuma kami loe amthu kami ni.
2 Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.
Kahoih kami mah loe Angraeng palung anghoesak; toe kahoih ai hmuen poek kami loe lokcaekhaih to hnu tih.
3 Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.
Kahoih ai hmuen mah kami tangzun caksak ai; toe katoeng kami ih tangzun loe aphong thai mak ai.
4 Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.
Tuinuen kahoih zu loe a sava han sui lumuek ah oh; toe ahmin saesak zu loe sava ih ahuh to hmawnsak.
5 Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.
Katoeng kami poekhaih loe toeng; toe kasae kaminawk ih lok loe alinghaih ah oh.
6 Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.
Kasae kami ih lok loe minawk athii palonghaih to zing; toe katoeng kami ih lok loe minawk to pahlong.
7 Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
Kasae kami ih im loe amtim ueloe, anghmaa tih; toe katoeng kami ih im loe kacakah angdoe poe tih.
8 Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.
Palungha kami loe minawk mah pakoehhaih to hnuk; toe poek angkawn kami loe minawk mah hnap.
9 Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.
Angmah hoi angmah angraeng ah amkoeh, caaknaek tawn ai kami pongah loe, kami mah patoek e, caaknaek tawn toksah kami to hoih kue.
10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
Katoeng kaminawk loe a pacah ih moinawk nuiah tahmenhaih to tawnh; toe hmawsaenghaih loe kasae kaminawk ih tahmenhaih sang koek ah oh.
11 Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.
Angmah ih lawk phrawk kami loe zok amhah tih; toe palungha ai kami loe tidoeh avang ai kami hnukah bang.
12 Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.
Katoeng ai kami loe kasae kami ih palok to patoh han koeh; toe katoeng kami ih tangzun loe aquih tacawt.
13 Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.
Kasae kami loe a pahni zaehaih mah dongh pongah amansak; toe kami katoeng loe raihaih thung hoiah loih.
14 Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.
Kami loe angmah pahni athaih hoiah zok amhah tih; a ban hoi sak ih kasae kahoih hmuen baktih toengah atho doeh hnu tih.
15 Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.
Kamthu loe a caehhaih loklam to kamsoem ah a hnuk; toe palungha kami loe minawk mah thuih ih lok to tahngaih.
16 Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.
Kamthu loe palungphuihaih to amtuengsak roep; toe palungha kami loe azat koi hmuen to angphat.
17 Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.
Loktang thui kami loe toenghaih to amtuengsak; amsawnlok pongah hnukung ah angdoe kami loe alinghaih to amtuengsak.
18 Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
Sumsen hoi thunh ih baktiah lok apae kami to oh; toe palungha kami ih palai mah loe kami ngantuisak.
19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.
Loktang pahni loe dungzan khoek to cak; toe amsawnlok loe nawnetta ni oh.
20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.
Kahoih ai hmuen poek kaminawk ih palung thungah alinghaih to oh; toe angdaehhaih sah kaminawk loe anghoehaih tawnh o.
21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.
Katoeng kaminawk khaeah sethaih pha mak ai; toe kasae kami loe tahamsethaih hoiah koi tih.
22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.
Lok amlai palai loe Angraeng mah panuet; toe toenghaih hoi khosah kaminawk loe Angraeng mah palung.
23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.
Palungha kami loe panoekhaih to angphat; toe amthu ih palungthin mah loe amthuhaih to amtuengsak.
24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.
Thahoih ban mah kami to uk tih; toe thasae kami loe misong ah om tih.
25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.
Palungsethaih mah kami palungboengsak; thapaekhaih lok mah poek nawmsak.
26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.
Katoeng kami loe a imtaeng kami to loklam patuek; toe kahoih ai kami ih loklam mah nihcae to loklam anghmangsak.
27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.
Thasae kami loe a kah ih moi paaem han mataeng doeh paqak; thahoih kami ih tacong loe atho oh.
28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.
Toenghaih loklam ah duekhaih om ai, hinghaih ni oh.
