Приповісті 11

1 Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.

Angraeng loe katoeng ai tahhaih to pahnuet; toe katoeng tahhaih nuiah loe anghoehaih tawnh.

2 Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.

Amoekhaih oh naah, azathaih to oh; toe minawk tlim ah khosah kami khaeah loe palunghahaih to oh.

3 Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.

Poektoeng kami loe toenghaih mah zaeh; toe poeksae kami loe poeksethaih mah amrosak tih.

4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.

Sithaw palungphui naah angraenghaih mah na bomh mak ai; toe toenghaih mah loe duekhaih thung hoiah pahlong.

5 Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.

Coek koi om ai katoeng kami loe toenghaih mah loklam to hnuksak; toe kasae kami loe a sethaih mah amtimsak tik.

6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.

Katoeng kaminawk loe angmacae toenghaih mah nihcae to pahlong tih; toe sethaih sah kaminawk loe angmacae sethaih pongah aman o tih.

7 При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.

Kahoih ai kami duek naah, anih oephaih doeh anghma tih; poektoeng ai kaminawk ih oephaih loe anghmat.

8 Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.

Katoeng kami to raihaih thung hoiah pahlong, anih zuengah kasae kami nuiah raihaih to phak.

9 Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.

Angsah thaih kami loe pronghaih lok hoiah a imtaeng kami to amrosak; toe katoeng kami loe palunghahaih hoiah loi tih.

10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.

Katoeng kami khosak hoih naah, vangpui to anghoe; kasae kami duek naah loe, anghoe hoi hanghaih lok to oh.

11 Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.

Katoeng kami tahamhoih naah, vangpui to pakoeh ah oh; toe kasae kami ih pakha mah loe vangpui to amrosak.

12 Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.

Palunghahaih tawn ai kami loe, a imtaeng kami to khet patoek; toe palunghahaih tawn kami loe a palai to ciipsak.

13 Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.

Lokpung kami loe tamqu hmuen to taphong; toe oepthok kami loe tamqu hmuen to angphat.

14 Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.

Zaehhoihaih om ai naah, prae kaminawk amro o; toe poekhaih paek thaih kami pop tawnh naah ngancuemhaih to oh.

15 Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.

Angvin ih laiba pathok pae hanah lokkam kami loe poek angpho tih; toe to tiah lokkam ai kami loe mawnhaih tawn mak ai.

16 Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.

Tahmenhaih tawn nongpata loe khingzahaih to hak; toe thahoih nongpanawk loe angraeng o.

17 Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.

Tahmenhaih tawn kami loe tangqum to hak; toe hmawsaeng kami loe a taksa raihaih paek kami ah ni oh.

18 Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.

Kasae kami loe alinghaih atho to hnuk; toe toenghaih tuh kami loe amkhrai thai ai tangqum to hak.

19 Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.

Toenghaih loe hinghaih ah oh baktih toengah, sethaih hnukah patom kami loe a duekhaih ni patom.

20 Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.

Poek angkawn kami loe Angraeng mah panuet; toe toenghaih loklam pazui kami nuiah loe anghoehaih to tawnh.

21 Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.

Kasae kaminawk loe nawnto amhong o cadoeh, danpaek ai ah om mak ai; toe katoeng kaminawk ih caa loe loihsak tih.

22 Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.

Khopoek thai ai kranghoih nongpata loe, ok tahmawh nui ih sui bantuek baktiah ni oh.

23 Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.

Katoeng kami loe kahoih hmuen khue ni koeh; toe kasae kami ih oephaih loe palungphuihaih hae ni.

24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.

Cangti haeh kami loe pop aep ah hak; angaihaih pong kamthlai ah patung kami loe amtang aep.

25 Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.

Kuuhoih kami loe angraeng; minawk han tuibawh kami loe, angmah doeh tuibawh ah om toeng tih.

26 Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.

Cang zawh paawt kami loe, minawk mah kasae thui tih; toe cang zaw kami ih lu loe tahamhoihaih om tih.

27 Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.

Kahoih hmuen pakrong kami loe hoihaih to hnuk; toe kahoih ai hmuen pakrong kami loe sethaih to hnu tih.

28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.

Angmah angraenghaih oep kami loe amtim tih; toe katoeng kami loe thingqam baktiah sai tih.

29 Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.

Angmah imthung raihaih paek kami loe takhi to qawk ah toep tih; amthu loe palungha kami ih tamna ah om tih.

30 Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.

Hinghaih thingkung loe toenghaih thingthai ah oh; palungha kami loe minawk hinghaih to pazawk.

31 Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!

Khenah, katoeng kaminawk mataeng doeh long nuiah hnuk han koi atho to hnu o nahaeloe, Sithaw panoek ai kami hoi zaehaih sak koeh kaminawk cae loe kawkruk maw danpaekhaih atho to hnu o tih!