Приповісті 10

1 Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.

Solomon palunghahaih lok loe hae tiah oh; palungha caa mah loe ampa to poeknawmsak, kamthu ih caa mah loe amno to palungsetsak.

2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.

Amsoem ai ah hak ih hmuen loe atho om ai, toe toenghaih mah loe duekhaih thung hoiah pahlong.

3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.

Katoeng kami loe zok amthlam moe, duek hanah Angraeng mah asaeng ai; toe kahoih ai kami ih hmuenmae loe amrosak.

4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.

Thasae ban mah anih to amtangsak, thahoih ban mah loe anih to angraengsak.

5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.

Nipui tueah caaknaek patung kami loe palungha capa ah oh, cang aah tue ah iip kami loe azathaih paek capa ah oh.

6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.

Katoeng kami ih lu ah loe tahamhoihaih to oh; toe kahoih ai kami ih pakha loe athii palonghaih hoiah koi.

7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.

Katoeng kaminawk loe pahnet thai ai pongah tahamhoih o; toe kasae kami ih ahmin loe qong tih.

8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.

Palungha palungthin mah loe lokpaekhaih to pazui; toe lok angaek thaih kamthu loe amro tih.

9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.

Toenghaih loklam ah caeh kami loe ngancuem tih; toe lam amkhraeng kami loe a poekhaih to amtueng tih.

10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.

Uthaih mik pakhriphaih mah kami to raihaih paek, lok angaek thaih kamthu loe amro tih.

11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.

Katoeng kami ih pakha loe hinghaih tuipuek ah oh, toe kasae kami ih pakha loe kahoih ai hmuen hoiah koi.

12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.

Hnukmahaih mah misa angcoengsak, toe amlunghaih mah loe zaehaih boih to khuk.

13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.

Panoekhaih tawn kami ih pahni ah palunghahaih to amtueng, toe panoekhaih tawn ai kami ih kaengah loe quiboeng to oh.

14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.

Palungha kami loe palunghaih to patungh, toe amthu kami ih pakha loe amro han zoi daek.

15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.

Angraeng ih tacong loe kacak angmah ih vangpui ah oh; toe amtang kami amtanghaih loe angmah amrohaih ah oh.

16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.

Katoeng kami toksakhaih atho loe hinghaih ah oh, toe kahoih ai kami ih thingthai mah loe zaehaih to tacawtsak.

17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.

Thuitaekhaih lok tahngai kami loe hinghaih loklam ah caeh; toe thuitaekhaih lok aek kami loe loklam amkhraeng.

18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.

Lok amlaihaih mah hnukmahaih to amtueng ai ah ohsak, minawk kasae thui kami loe kamthu ah ni oh.

19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.

Kapop ah lokthuih naah thuih pazaehaih to oh; toe palungha kami loe pahni to ciip.

20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.

Palungha kami ih palai loe qoih ih sumkanglung baktiah oh; toe kahoih ai kami ih palungthin loe atho om ai.

21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.

Katoeng kami ih pahni mah kami paroeai pacah; toe kamthu loe panoekhaih tawn ai pongah duek.

22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.

Angraeng tahamhoihaih mah angraenghaih to ohsak, to angraenghaih ah loe palungsethaih om ai.

23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.

Kamthu loe kahoih ai hmuen nuiah anghoe, toe palungha kami loe panoekhaih tawnh.

24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.

Kahoih ai kami nuiah zithaih to pha tih; toe katoeng kami koehhaih loe akoepsak tih.

25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.

Kahoih ai kaminawk loe, kamhae takhi baktiah laemh o; toe katoeng kaminawk loe dungzan kacak ahmuen ah oh.

26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.

Kathaw tui mah haa kinsak moe, hmaikhue mah mik amcapsak baktih toengah, thasae kami doeh anih patoeh kami hanah to tiah oh.

27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.

Angraeng zithaih mah hinglung sawksak; toe kasae kaminawk loe saning duem tih.

28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.

Anghoehaih loe katoeng kaminawk oephaih ah oh; toe kasae kaminawk oephaih loe anghmaa tih.

29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.

Angraeng ih loklam loe katoeng kaminawk hanah thacakhaih ah oh; toe kahoih ai hmuen sah kaminawk han loe amrohaih ah oh.

30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.

Katoeng kami loe natuek naah doeh angthui mak ai; toe kasae kami loe long nuiah kacakah khosah thai mak ai.

31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.

Katoeng kami ih pakha thung hoiah palunghahaih to tacawt; toe kangkoih ah lokthui kami ih palai loe aat pae pat tih.

32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.

Katoeng kami ih palai loe tapom thaikoi ah kaom hmuen to panoek; toe kasae kami ih pakha loe kangkoih ah lok apaeh.