Приповісті 13

1 Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.

Palungha caa loe ampa thuitaekhaih lok to tahngaih; toe minawk padaeng thaih kami loe thuitaekhaih lok to tahngai ai.

2 З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.

Kami loe angmah pahni ih athaih kahoih to caa tih; toe zaehaih sah kami loe athii palonghaih athaih to caa tih.

3 Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.

Pahni angsum kami loe a hinghaih cuem kami ah oh; pakha kawkah aang kami loe amro tih.

4 Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.

Thasae kami loe a koehhaih baktiah tidoeh tawn ai; thahoih kami loe a koehhaih to hak tih.

5 Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.

Katoeng kami loe lok amlaihaih to hnukma; toe kasae kami loe panuet thoh moe, azathaih to ohsak.

6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.

Loklam amkhraeng ai kami loe toenghaih mah toep; toe kahoih ai kami mah loe kami kazae to amtimsak.

7 Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.

Angraeng ah angsah, tidoeh tawn ai kami to oh moe, kamtang ah angsah, angraeng parai kami doeh oh.

8 Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.

Angraeng loe angraenghaih hoiah a hinghaih to akrang han oh; toe amtang kami loe thuitaekhaih lok to tahngai mak ai.

9 Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.

Katoeng kami aanghaih loe anghoehaih ah oh; toe kasae kami ih hmaiim loe dueh ving tih.

10 Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.

Amoekhaih mah angzoehhaih to tacawtsak; toe palungha kami loe acoe paekhaih lok to tahngaih.

11 Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.

Azom ah hak ih phoisa loe anghma zuep tih; toe toksak moe, patung ih phoisa loe pung aep tih.

12 Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.

Oephaih anghmat ving naah poekhaih angpho; toe koehhaih acung naah loe, hinghaih thingkung ah oh.

13 Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.

Thuitaekhaih lok patoek kami loe amro tih; toe paek ih lok khingya kami loe tangqum to hnu tih.

14 Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.

Palungha kami patukhaih lok loe, duekhaih thaang thung hoi loih hanah, hinghaih tuipuek ah oh.

15 Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.

Kahoih panoekhaih tawn kami loe minawk hmaa ah mikhmai pan tih; toe kasae kami ih loklam loe rai.

16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.

Palungha kami loe palunghahaih hoiah toksak; toe kamthu loe amthuhaih to amtuengsak.

17 Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.

Kahoih ai laicaeh loe raihaih thungah amtim; toe oepthok laicaeh loe ngantuihaih ah oh.

18 Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.

Thuitaekhaih tahngai ai kami loe amtanghaih hoi azathaih mah pha thui tih; toe thuitaekhaih lok tahngai kami loe pakoehaih to hnu tih.

19 Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.

Koeh acunghaih loe hing thung kawkruk maw khosak hoih! Toe kahoih ai hmuen caeh taakhaih loe amthu kaminawk hanah panuet thok hmuen ah oh.

20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.

Palungha hoi angkom kami loe palungha tih; toe kamthu hoi angkom kami loe amro tih.

21 Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.

Kazae kaminawk loe sethaih mah hnukah patom; toe katoeng kaminawk loe tahamhoihaih tangqum to hnu o tih.

22 Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.

Kahoih kami loe a caanawk ih caa patoeng hanah, qawk to caeh taak; toe kami zae loe katoeng kaminawk han ih ni hmuenmae to patung pae.

23 Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.

Amtang kami ih lawk loe cang hoih parai; toe anih to aling o pongah amro boih.

24 Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.

Quiboeng patoh ai kami loe, a caa hnuma kami ah oh; toe caa palung kami loe, nawkta nathuem hoiah thuitaekhaih to tawnh.

25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.

Katoeng kami loe a hing hanah buhcaak; toe kasae kami loe zok amthlam tih.