Від Марка 13
1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“
And as he went out of the temple, one of his disciples saith to him, Teacher, see! what stones, and what buildings!
2 Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“
And Jesus said to him, Seest thou these great buildings? There will not be left one stone upon another, that will not be thrown down.
3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:
And as he was sitting on the Mount of Olives, over against the temple, Peter and James and John and Andrew asked him privately,
4 „Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“
Tell us, when will these things be? and what will be the sign when all these things are about to be accomplished?
5 Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.
And Jesus began to say to them, See that no one deceive you.
6 Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.
Many will come in my name, saying, I am He; and will deceive many.
7 І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́ “. Та це ще не кінець.
And when ye hear of wars, and rumors of wars, be not troubled; they must come to pass; but not yet is the end.
8 „Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.
For nation will rise against nation, and kingdom against kingdom; there will be earthquakes in divers places; there will be famines. These things are the beginning of travail-pains.
9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.
But do ye take heed to yourselves; they will deliver you up to councils, and ye will be taken into synagogues and beaten; and ye will be brought before governors and kings for my sake, for a testimony to them.
10 Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.
And the glad tidings must first be published to all the nations.
11 Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.
And when they lead you away to deliver you up, be not anxious beforehand as to what ye shall speak; but whatever shall be given you in that hour, that speak; for it is not ye that speak, but the Holy Spirit.
12 І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.
And brother will deliver up brother to death, and the father his child; and children will rise up against parents, and put them to death.
13 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!
And ye will be hated by all on account of my name. But he that endureth to the end will be saved.
14 Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.
But when ye see the abomination of desolation standing where it ought not, —let him that readeth understand, —then let those who are in Judaea flee to the mountains;
15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.
let not him that is on the house-top go down, nor enter, to take anything out of his house;
16 І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.
and let not him that is in the field turn back to take his garment.
17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!
And woe to the women with child, and to those with children at the breast, in those days!
18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!
And pray that it may not be in winter.
19 Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.
For those days will be a time of distress, such as hath not been from the beginning of the creation which God created until now, nor shall be.
20 І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.
And if the Lord had not shortened the days, no flesh would have been saved; but for the sake of the chosen whom he chose, he shortened the days.
21 Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.
And then if any one shall say to you, See! here is the Christ; see! there; believe him not.
22 Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.
For false Christs and false prophets will rise up, and will do signs and wonders, to lead astray, if possible, the chosen.
23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.
But do ye take heed! I have told you all beforehand.
24 Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.
But in those days, after that distress, the sun will be darkened, and the moon will not give her light;
25 і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.
and the stars will be falling from heaven, and the powers that are in the heavens will be shaken.
26 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“із великою поту́гою й славою.
And then will they see the Son of man coming in the clouds with great power and glory.
27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.
And then will he send forth the angels, and will gather the chosen ones from the four winds, from the uttermost part of the earth to the uttermost part of heaven.
28 Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.
And from the fig-tree learn its parable. When its branch hath now become tender, and putteth forth its leaves, ye know that summer is near.
29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.
So also, when ye see these things coming to pass, know ye that he is near, at the doors.
30 Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!
Truly do I say to you, that this generation will not pass away, till all these things take place.
31 Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!
Heaven and earth will pass away, but my words will not pass away.
32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.
But that day or hour knoweth no one, not even the angels in heaven, nor the Son, but the Father.
33 Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!
Take heed, watch; for ye know not when the time is.
34 Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.
As a man going abroad, having left his house and given authority to his servants, to each one his work, also commanded the porter to watch,
35 Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.
so also watch ye; for ye know not when the master of the house is coming, whether at evening, or at midnight, or at the cock-crowing, or in the morning;
36 Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.
lest coming suddenly, he find you sleeping.
37 А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“
And what I say to you, I say to all: Watch.
