Від Луки 1
1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
Many have taken on the work of putting together an account of the things that have been fulfilled among us,
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
just as they were passed down to us by those who from the first were eyewitnesses and servants of the word.
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
So it seemed good to me also, because I have accurately investigated everything from the beginning, to write an orderly account for you, most excellent Theophilus,
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
so that you might know the certainty of the things you have been taught.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
In the days of Herod, king of Judea, there was a certain priest named Zechariah, from the division of Abijah. His wife was from the daughters of Aaron, and her name was Elizabeth.
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
They were both righteous before God, obeying all the commandments and ordinances of the Lord.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
But they had no child, because Elizabeth was barren, and they were both very old by this time.
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
Now it came about that Zechariah was in God's presence, carrying out the priestly duties in the order of his division.
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
According to the customary way of choosing which priest would serve, he had been chosen by lot to enter into the temple of the Lord to burn incense.
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
The whole crowd of people was praying outside at the hour when the incense was burned.
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
Now an angel of the Lord appeared to him and stood at the right side of the incense altar.
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
When Zechariah saw him, he was terrified and fear fell on him.
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
But the angel said to him, “Do not be afraid, Zechariah, because your prayer has been heard. Your wife Elizabeth will bear you a son. You will call his name John.
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
You will have joy and gladness, and many will rejoice at his birth.
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
For he will be great in the sight of the Lord. He must never drink wine or strong drink, and he will be filled with the Holy Spirit from his mother's womb.
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
Many of the people of Israel will be turned to the Lord their God.
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
He will go before the face of the Lord in the spirit and power of Elijah, to turn the hearts of the fathers to the children and the disobedient to the wisdom of the righteous—to make ready for the Lord a people prepared for him.”
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
Zechariah said to the angel, “How can I know this? For I am an old man and my wife is very old.”
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
The angel answered and said to him, “I am Gabriel, who stands in the presence of God. I was sent to speak to you, to bring you this good news.
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
Behold! You will be silent, unable to speak, until the day these things take place. This is because you did not believe my words, which will be fulfilled at the right time.”
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
Now the people were waiting for Zechariah. They were surprised that he was spending so much time in the temple.
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
But when he came out, he could not speak to them. They realized that he had seen a vision while he was in the temple. He kept on making signs to them and remained silent.
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
It came about that when the days of his service were over, he went to his house.
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
After these days, his wife Elizabeth conceived and for five months she kept herself hidden. She said,
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
“This is what the Lord has done for me when he looked at me with favor in order to take away my shame before people.”
26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
In the sixth month, the angel Gabriel was sent from God to a city in Galilee named Nazareth,
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
to a virgin engaged to a man whose name was Joseph. He belonged to the house of David, and the virgin's name was Mary.
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
He came to her and said, “Greetings, you who are highly favored! The Lord is with you.”
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
But she was very confused by his words and she wondered what kind of greeting this could be.
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
The angel said to her, “Do not be afraid, Mary, for you have found favor with God.
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
See, you will conceive in your womb and bear a son. You will call his name 'Jesus.'
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
He will be great and will be called the Son of the Most High. The Lord God will give him the throne of his ancestor David.
He will reign over the house of Jacob forever, and there will be no end to his kingdom.” (aiōn g165)
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
Mary said to the angel, “How will this happen, since I have not slept with any man?”
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
The angel answered and said to her, “The Holy Spirit will come upon you, and the power of the Most High will come over you. So the holy one to be born will be called the Son of God.
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
See, your relative Elizabeth has also conceived a son in her old age. This is the sixth month for her, she who was called barren.
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
For nothing will be impossible for God.”
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
Mary said, “See, I am the female servant of the Lord. Let it be for me according to your message.” Then the angel left her.
39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
Then Mary arose in those days and quickly went into the hill country, to a city in Judea.
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
She went into the house of Zechariah and greeted Elizabeth.
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
Now it happened that when Elizabeth heard Mary's greeting, the baby in her womb jumped, and Elizabeth was filled with the Holy Spirit.
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
She raised her voice and said loudly, “Blessed are you among women, and blessed is the fruit of your womb.
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
Why has it happened to me that the mother of my Lord should come to me?
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
For see, when the sound of your greeting came to my ears, the baby in my womb jumped for joy.
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
Blessed is she who believed that there would be a fulfillment of the things that were told her from the Lord.”
46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
Mary said, “My soul praises the Lord,
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
and my spirit has rejoiced in God my savior.
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
For he has looked at the low condition of his female servant. For see, from now on all generations will call me blessed.
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
For he who is mighty has done great things for me, and his name is holy.
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
His mercy lasts from generation to generation for those who fear him.
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
He has displayed strength with his arm; he has scattered those who were proud about the thoughts of their hearts.
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
He has thrown down princes from their thrones and he has raised up those of low condition.
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
He has filled the hungry with good things, but the rich he has sent away empty.
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
He has given help to Israel his servant, so as to remember to show mercy
(as he said to our fathers) to Abraham and his descendants forever.” (aiōn g165)
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
Mary stayed with Elizabeth about three months and then returned to her house.
57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
Now the time had come for Elizabeth to deliver her baby and she gave birth to a son.
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
Her neighbors and her relatives heard that the Lord had shown his great mercy to her, and they rejoiced with her.
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
Now it happened on the eighth day that they came to circumcise the child. They would have called him “Zechariah,” after the name of his father.
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
But his mother answered and said, “No. He will be called John.”
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
They said to her, “There is no one among your relatives who is called by this name.”
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
They made signs to his father as to how he wanted him to be named.
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
His father asked for a writing tablet and wrote, “His name is John.” They all were astonished at this.
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
Immediately his mouth was opened and his tongue was freed. He spoke and praised God.
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
Fear came on all who lived around them. All these matters were spread throughout all the hill country of Judea.
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
All who heard them stored them in their hearts, saying, “What then will this child become?” For the hand of the Lord was with him.
67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
His father Zechariah was filled with the Holy Spirit and prophesied, saying,
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
“Praised be the Lord, the God of Israel, for he has come to help and he has accomplished redemption for his people.
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
He has raised up a horn of salvation for us in the house of his servant David
(as he spoke by the mouth of his holy prophets from long ago), (aiōn g165)
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
salvation from our enemies and from the hand of all who hate us.
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
He will do this to show mercy to our fathers and to remember his holy covenant,
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
the oath that he spoke to Abraham our father.
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
He swore to grant to us that we, having been delivered out of the hand of our enemies, would serve him without fear,
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
in holiness and righteousness before him all our days.
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
Yes, and you, child, will be called a prophet of the Most High, for you will go before the face of the Lord to prepare his paths, to prepare people for his coming,
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
to give knowledge of salvation to his people by the forgiveness of their sins.
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
This will happen because of the tender mercy of our God, because of which the sunrise from on high will come to help us,
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
to shine on those who sit in darkness and in the shadow of death. He will do this to guide our feet into the path of peace.”
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
Now the child grew and became strong in spirit, and he was in the wilderness until the day of his public appearance to Israel.
