Йов 32
1 І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.
于是这三个人，因约伯自以为义就不再回答他。
2 І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
那时有布西人兰族巴拉迦的儿子以利户向约伯发怒；因约伯自以为义，不以 神为义。
3 Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
他又向约伯的三个朋友发怒；因为他们想不出回答的话来，仍以约伯为有罪。
4 А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.
以利户要与约伯说话，就等候他们，因为他们比自己年老。
5 І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!
以利户见这三个人口中无话回答，就怒气发作。
6 І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам
布西人巴拉迦的儿子以利户回答说： 我年轻，你们老迈； 因此我退让，不敢向你们陈说我的意见。
7 Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!
我说，年老的当先说话； 寿高的当以智慧教训人。
8 Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.
但在人里面有灵； 全能者的气使人有聪明。
9 Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.
尊贵的不都有智慧； 寿高的不都能明白公平。
10 Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!
因此我说：你们要听我言； 我也要陈说我的意见。
11 Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.
你们查究所要说的话； 那时我等候你们的话， 侧耳听你们的辩论，
12 І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!
留心听你们； 谁知你们中间无一人折服约伯， 驳倒他的话。
13 Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“
你们切不可说：我们寻得智慧； 神能胜他，人却不能。
14 Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.
约伯没有向我争辩； 我也不用你们的话回答他。
15 Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,
他们惊奇不再回答， 一言不发。
16 Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.
我岂因他们不说话， 站住不再回答，仍旧等候呢？
17 Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.
我也要回答我的一分话， 陈说我的意见。
18 Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.
因为我的言语满怀； 我里面的灵激动我。
19 Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!
我的胸怀如盛酒之囊没有出气之缝， 又如新皮袋快要破裂。
20 Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!
我要说话，使我舒畅； 我要开口回答。
21 На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,
我必不看人的情面， 也不奉承人。
22 бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!
我不晓得奉承； 若奉承，造我的主必快快除灭我。
