Йов 16

1 А Йов відповів та й сказав:

约伯回答说：

2 „Чув я такого багато, — даремні розра́дники всі ви!

这样的话我听了许多； 你们安慰人，反叫人愁烦。

3 Чи настане кінець вітряни́м цим слова́м? Або що зміцни́ло тебе, що так відповідаєш?

虚空的言语有穷尽吗？ 有什么话惹动你回答呢？

4 I я говорив би, як ви, якби ви на місці моє́му були́, — я додав би слова́ми на вас, і головою своєю кива́в би на вас,

我也能说你们那样的话； 你们若处在我的境遇， 我也会联络言语攻击你们， 又能向你们摇头。

5 уста́ми своїми зміцня́в би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!

但我必用口坚固你们， 用嘴消解你们的忧愁。

6 Якщо я говоритиму, біль мій не стри́мається, а якщо перестану, що віді́йде від мене?

我虽说话，忧愁仍不得消解； 我虽停住不说，忧愁就离开我吗？

7 Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спусто́шив,

但现在 神使我困倦， 使亲友远离我，

8 і помо́рщив мене, і це стало за сві́дчення, і змарні́лість моя проти мене повстала, — і очеви́дьки мені докоряє!

又抓住我，作见证攻击我； 我身体的枯瘦也当面见证我的不是。

9 Його гнів мене ша́рпає та ненави́дить мене, скрего́че на мене зубами своїми, мій ворог виго́стрює очі свої проти мене...

主发怒撕裂我，逼迫我， 向我切齿； 我的敌人怒目看我。

10 Вони па́щі свої роззявля́ють на мене, б'ють гане́бно по що́ках мене, збираються ра́зом на мене:

他们向我开口， 打我的脸羞辱我， 聚会攻击我。

11 Бог злочи́нцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене́.

神把我交给不敬虔的人， 把我扔到恶人的手中。

12 Спокійний я був, — та тремтя́чим мене Він зробив. І за шию вхопи́в Він мене — й розторо́щив мене, та й поставив мене Собі ціллю:

我素来安逸，他折断我， 掐住我的颈项，把我摔碎， 又立我为他的箭靶子。

13 Його стрі́льці мене оточи́ли, розриває нирки́ мої Він не жалі́вши, мою жовч виливає на землю.

他的弓箭手四面围绕我； 他破裂我的肺腑，并不留情， 把我的胆倾倒在地上，

14 Він робить пролі́м на проло́мі в мені, Він на мене біжить, як сила́ч.

将我破裂又破裂， 如同勇士向我直闯。

15 Вере́ту пошив я на шкіру свою та під по́рох знизи́в свою го́лову.

我缝麻布在我皮肤上， 把我的角放在尘土中。

16 Зашарі́лось обличчя моє від плачу́, й на пові́ках моїх залягла́ смертна тінь,

我的脸因哭泣发紫， 在我的眼皮上有死荫。

17 хоч насильства немає в доло́нях моїх, і чи́ста молитва моя!

我的手中却无强暴； 我的祈祷也是清洁。

18 Не прикри́й, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зо́йку мого́, —

地啊，不要遮盖我的血！ 不要阻挡我的哀求！

19 бо тепер ось на небі мій Свідок, Самови́дець мій на висоті́.

现今，在天有我的见证， 在上有我的中保。

20 Глузли́вці мої, мої дру́зі, — моє око до Бога сльози́ть,

我的朋友讥诮我， 我却向 神眼泪汪汪。

21 і нехай Він дозволить люди́ні змага́ння із Богом, як між сином лю́дським і ближнім його, —

愿人得与 神辩白， 如同人与朋友辩白一样；

22 бо почи́слені роки мину́ть, і піду́ я дорогою, та й не верну́сь.

因为再过几年， 我必走那往而不返之路。