Йов 21
1 А Йов відповів та й сказав:
约伯回答说：
2 „Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
你们要细听我的言语， 就算是你们安慰我。
3 Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
请宽容我，我又要说话； 说了以后，任凭你们嗤笑吧！
4 Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
我岂是向人诉冤？ 为何不焦急呢？
5 Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
你们要看着我而惊奇， 用手捂口。
6 І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
我每逢思想，心就惊惶， 浑身战兢。
7 Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
恶人为何存活， 享大寿数，势力强盛呢？
8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
他们眼见儿孙， 和他们一同坚立。
9 Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
他们的家宅平安无惧； 神的杖也不加在他们身上。
10 Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
他们的公牛孳生而不断绝； 母牛下犊而不掉胎。
11 Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
他们打发小孩子出去，多如羊群； 他们的儿女踊跃跳舞。
12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
他们随着琴鼓歌唱， 又因箫声欢喜。
他们度日诸事亨通， 转眼下入阴间。 (Sheol h7585)
14 А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
他们对 神说：离开我们吧！ 我们不愿晓得你的道。
15 Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
全能者是谁，我们何必事奉他呢？ 求告他有什么益处呢？
16 Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
看哪，他们亨通不在乎自己； 恶人所谋定的离我好远。
17 Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
恶人的灯何尝熄灭？ 患难何尝临到他们呢？ 神何尝发怒，向他们分散灾祸呢？
18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
他们何尝像风前的碎秸， 如暴风刮去的糠秕呢？
19 „Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
你们说： 神为恶人的儿女积蓄罪孽； 我说：不如本人受报，好使他亲自知道。
20 Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
愿他亲眼看见自己败亡， 亲自饮全能者的忿怒。
21 Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
他的岁月既尽， 他还顾他本家吗？
22 Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
神既审判那在高位的， 谁能将知识教训他呢？
23 Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
有人至死身体强壮， 尽得平靖安逸；
24 діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
他的奶桶充满， 他的骨髓滋润。
25 А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
有人至死心中痛苦， 终身未尝福乐的滋味；
26 та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
他们一样躺卧在尘土中， 都被虫子遮盖。
27 Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
我知道你们的意思， 并诬害我的计谋。
28 Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
你们说：霸者的房屋在哪里？ 恶人住过的帐棚在哪里？
29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
你们岂没有询问过路的人吗？ 不知道他们所引的证据吗？
30 що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
就是恶人在祸患的日子得存留， 在发怒的日子得逃脱。
31 Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
他所行的，有谁当面给他说明？ 他所做的，有谁报应他呢？
32 І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
然而他要被抬到茔地； 并有人看守坟墓。
33 Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
他要以谷中的土块为甘甜； 在他以先去的无数， 在他以后去的更多。
34 І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
你们对答的话中既都错谬， 怎么徒然安慰我呢？
