До євреїв 8
1 Головна ж річ у то́му, про що я говорю: маємо Первосвященика, що засі́в на небеса́х, по прави́ці престолу величности,
Of the thynges which we have spoke this is the pyth: that we have soche an hye preste that is sitten on ye right honde of the seate of maieste in heven
2 що Він Священнослужи́тель святині й правдивої скинії, що її збудував був Госпо́дь, а не люди́на.
and is a minister of holy thynges and of the very tabernacle which God pyght and not ma.
3 Усякий бо первосвященик настановляється, щоб прино́сити да́ри та жертви, а тому було треба, щоб і Цей щось мав, що принести.
For every hye prest is ordeyned to offer gyftes and sacryfises wherfore it is of necessitie that this man have somewhat also to offer.
4 Бо коли б на землі перебува́в, то не був би Він священиком, бо тут пробувають священики, що да́ри приносять за Зако́ном.
For he were not a preste yf he were on ye erth where are prestes that acordynge to ye lawe
5 Вони служать о́бразові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчи́ти скинію: „Дивись бо, сказав, зроби все за зразко́м, що тобі на горі був показаний!“
offer giftes which prestes serve vnto ye ensample and shadowe of hevenly thynges: even as the answer of God was geven vnto Moses when he was about to fynnishe the tabernacle: Take hede (sayde he) that thou make all thynges accordynge to the patrone shewed to the in the mount.
6 А тепер оде́ржав Він краще служі́ння, поскільки Він посередник і кращого заповіту, який на кращих обітницях був узаконений.
Now hath he obtayned a more excellent office in as moche as he is the mediator of a better testament which was made for better promyses.
7 Бо коли б отой перший був бездоганний, не шукалося б місця для другого.
For yf that fyrst testament had bene fautelesse: then shuld no place have bene sought for the seconde.
8 Бо їм докоряючи, каже: „Ото дні надхо́дять, говорить Господь, коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом Я складу́ Заповіта Ново́го,
For in rebukynge the he sayth: Beholde the dayes will come (sayth the lorde) and I will fynnyshe apon the housse of Israhel and apon the housse of Iuda
9 не за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь!
a newe testament: not lyke the testament that I made with their fathers at that tyme whe I toke them by the hondes to lede them oute of the londe of Egipte for they continued not in my testament and I regarded them not sayth the lorde.
10 Оце Заповіт, що його Я складу́ по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Зако́ни Свої в їхні думки́, і на їхніх серцях напишу́ їх, і буду їм Богом, вони ж будуть наро́дом Моїм!“
For this is the testament that I will make with the housse of Israhell: After those dayes sayth the lorde: I will put my lawes in their myndes and in their hertes I will wryte the and I wilbe their God and they shalbe my people.
11 І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: „Пізнай Господа“! Усі бо вони будуть знати Мене від мало́го та аж до великого з них!
And they shall not teache every man his neghboure and every man his brother sayinge: knowe the lorde: For they shall knowe me from the lest to the moste of them:
12 Буду бо Я милости́вий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш“!
For I wilbe mercifull over their vnrightwesnes and on their synnes and on their iniquiries.
13 Коли ж каже „Нови́й Заповіт “, то тим назвав перший стари́м. А що́ порохня́віє й старі́є, те близьке́ до зотління.
In yt he sayth a new testament he hath abrogat the olde. Now that which is disanulled and wexed olde is redy to vannysshe awaye.
