До євреїв 9
1 Мав же і перший заповіт постанови богослужби та земну святиню.
That fyrst tabernacle verely had ordinaunces and servynges of god and wordly holynes.
2 Була́ бо уряджена перша скинія, яка зветься „Святе“, а в ній був світильни́к, і стіл, і жертовні хліби.
For there was a fore tabernacle made wherin was the candlesticke and the table and the shewe breed which is called wholy.
3 А за другою засло́ною скинія, що зветься „Святе́ Святих“.
But with in the secode vayle was ther a tabernacle which is called holiest of all
4 Мала вона золоту кадильницю й ковче́га заповіту, усюди обку́того золотом, а в нім золота посу́дина з ма́нною, і розцві́ле жезло́ Ааро́нове та табли́ці заповіту.
which had the golden senser and the arcke of the testamet overlayde round about with golde wherin was the golden pot with manna and Aarons rodde that spronge and the tables of the testament.
5 А над ним херуви́ми слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно.
Over the arcke were the cherubis of glory shadowynge the seate of grace. Of which thynges we wyll not now speake perticularly.
6 При такому ж уря́дженні до першої скинії вхо́дили за́вжди священики, пра́влячи служби Богові,
When these thynges were thus ordeyned the prestes went all wayes into the fyrst tabernacle and executed the service of god.
7 а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він прино́сить за себе й за лю́дські провини.
But into the seconde went the hye prest alone once every yeare: and not with out bloud which he offered for him silfe and for the ignoraunce of ye people.
8 Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія.
Wherwith ye holy goost this signifyeng yt the waye of holy thynges was not yet opened whill as yet ye fyrst tabernacle was stondynge.
9 Вона образ для ча́су теперішнього, за якого прино́сяться да́ри та жертви, що того не можуть вдоскона́лити, щодо сумління того, хто служить,
Which was a similitude for the tyme then present and in which were offered gyftes and sacrifises that coulde not make them that minister parfecte as pertaynynge to the conscience
10 що тільки в потравах та в напо́ях, та в різних обмива́ннях, в уставах тілесних, — установлено їх аж до ча́су направи.
with only meates and drinkes and divers wesshynges and iustifyinges of the flesshe which were ordeyned vntyll the tyme of reformacion.
11 Але́ Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотво́рною, цебто не цього втво́рення,
But Christ beynge an hye prest of good thynges to come came by a greater and a moare parfecte tabernacle not made with hondes: that is to saye not of this maner bildynge
12 і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набу́в вічне відку́плення. (aiōnios g166)
nether by the bloud of gotes and calves: but by his awne bloud we entred once for all into the holy place and founde eternall redemcion. (aiōnios g166)
13 Бо коли кров козлів та телят та попіл із я́лівок, як покро́пить нечистих, освячує їх на очи́щення тіла,
For yf the bloud of oxen and of Gotes and the asshes of an heyfer whe it was sprynckled puryfied the vnclene as touchynge the purifiynge of the flesshe:
14 скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Вічним Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому! (aiōnios g166)
How moche more shall the bloud of Christ (which thorow the eternall sprete offered him silfe with out spot to God) pourdge youre consciences from deed workes for to serve the livynge god? (aiōnios g166)
15 Тому Він — Посере́дник Ново́го Заповіту, щоб через смерть, — що була́ для відку́плення від пере́ступів, учинених за першого заповіту, — покликані прийняли́ обі́тницю вічного спа́дку. (aiōnios g166)
And for this cause is he the mediator of ye newe testament that thorow deeth which chaunsed for the redempcion of those transgressions that were in ye fyrst testamet) they which were called myght receave the promes of eternall inheritaunce. (aiōnios g166)
16 Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника,
For whersoever is a testament there must also be the deeth of him that maketh the testament.
17 заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітник.
For the testament taketh auctoritie when men are deed: For it is of no value as longe as he that made it is alive.
18 Тому й перший заповіт освячений був не без крови:
For which cause also nether that fyrst testament was ordeyned with out bloud.
19 Коли бо Мойсей сповістив усі заповіді за Зако́ном усьому наро́дові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей,
For when all the commaundementes were redde of Moses vnto all the people he toke ye bloud of calves and of Gotes with water and purple woll and ysope and sprynkled both the boke and all the people
20 проказуючи: „Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог!“
sayinge: this is the bloud of the testament which god hath apoynted vnto you.
21 Так само і скинію, і ввесь по́суд служебний покропи́в він кров'ю.
Morover he sprenkled the tabernacle with bloud also and all the ministrynge vessels.
22 І майже все за Зако́ном кров'ю очищується, а без пролиття́ крови немає відпу́щення.
And almost all thynges are bye the lawe pourged with bloud and with out effusion of bloud is no remission.
23 Отож, треба було́, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих же́ртвами.
It is then nede that the similitudes of hevenly thynges be purified with soche thynges: but the hevenly thynges them selves are purified with better sacrifises then are those.
24 Бо Христос увійшов не в рукотво́рну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас,
For Christ is not entred into the holy places that are made with hondes which are but similitudes of true thynges: but is entred into very heven for to appere now in the syght of God for vs:
25 і не тому́, щоб часто прино́сити в жертву Себе, як первосвященик входить у святиню кожнорічно з кров'ю чужою,
not to offer him silfe often as the hye prest entreth in to ye holy place every yeare with straunge bloud
26 бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закла́дин світу, а тепер Він з'явився один раз на схи́лку віків, щоб власною жертвою знищити гріх. (aiōn g165)
for then must he have often suffered sence the worlde bega. But now in the ende of the worlde hath he appered once to put synne to flyght by the offerynge vp of him silfe. (aiōn g165)
27 І як лю́дям призна́чено вмерти один раз, потім же суд,
And as it is apoynted vnto men that they shall once dye and then commeth the iudegement even
28 так і Христос один раз був у жертву прине́сений, щоб „поне́сти гріхи багатьох“, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасі́ння.
so Christ was once offered to take awaye the synnes of many and vnto them that loke for him shall he appeare agayne without synne vnto saluacion.
