Від Івана 5
1 Після сього було сьвято Жидівське, і прийшов Ісус у Єрусалим.
After these things, there was a feast of the Jews, and Jesus went up to Jerusalem.
2 У Єрусалимі ж коло Овечих воріт є купіль, що зветь ся по єврейська Ветезда, з пятьма ходниками.
Now in Jerusalem by the sheep gate, there is a pool, which is called in Hebrew, “Bethesda”, having five porches.
3 В них лежало велике множество недужих, слїпих, кривих, сухих, що дожидали движення води.
In these lay a great multitude of those who were sick, blind, lame, or paralyzed, waiting for the moving of the water;
4 Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю.
for an angel went down at certain times into the pool and stirred up the water. Whoever stepped in first after the stirring of the water was healed of whatever disease he had.
5 Був же там один чоловік, що трийцять і вісім років був у недузї.
A certain man was there who had been sick for thirty-eight years.
6 Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?
When Jesus saw him lying there, and knew that he had been sick for a long time, he asked him, “Do you want to be made well?”
7 Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить.
The sick man answered him, “Sir, I have no one to put me into the pool when the water is stirred up, but while I am coming, another steps down before me.”
8 Рече йому Ісус: Устань, візьми постіль твою, та й ходи!
Jesus said to him, “Arise, take up your mat, and walk.”
9 зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
Immediately, the man was made well, and took up his mat and walked. Now that day was a Sabbath.
10 І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.
So the Jews said to him who was cured, “It is the Sabbath. It is not lawful for you to carry the mat.”
11 Відказав їм: Хто оздоровив мене, той мені сказав: Візьми постіль твою, та й ходи.
He answered them, “He who made me well said to me, ‘Take up your mat and walk.’”
12 Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постіль твою, та й ходи?
Then they asked him, “Who is the man who said to you, ‘Take up your mat and walk’?”
13 Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місці тому.
But he who was healed did not know who it was, for Jesus had withdrawn, a crowd being in the place.
14 Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.
Afterward Jesus found him in the temple and said to him, “Behold, you are made well. Sin no more, so that nothing worse happens to you.”
15 Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його.
The man went away, and told the Jews that it was Jesus who had made him well.
16 За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу.
For this cause the Jews persecuted Jesus and sought to kill him, because he did these things on the Sabbath.
17 Ісус же відказав їм: Отець мій досї робить і я роблю.
But Jesus answered them, “My Father is still working, so I am working, too.”
18 За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
For this cause therefore the Jews sought all the more to kill him, because he not only broke the Sabbath, but also called God his own Father, making himself equal with God.
19 Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нічого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.
Jesus therefore answered them, “Most certainly, I tell you, the Son can do nothing of himself, but what he sees the Father doing. For whatever things he does, these the Son also does likewise.
20 Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому діла, щоб ви дивувались.
For the Father has affection for the Son, and shows him all things that he himself does. He will show him greater works than these, that you may marvel.
21 Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлюе.
For as the Father raises the dead and gives them life, even so the Son also gives life to whom he desires.
22 Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,
For the Father judges no one, but he has given all judgment to the Son,
23 щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.
that all may honor the Son, even as they honor the Father. He who does not honor the Son does not honor the Father who sent him.
24 Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має житте вічне, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє. (aiōnios g166)
"Most certainly I tell you, he who hears my word and believes him who sent me has consummate (aiōnios g166) life, and does not come into judgment, but has passed out of death into life.
25 Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.
Most certainly I tell you, the hour comes, and now is, when the dead will hear the Son of God’s voice; and those who hear will live.
26 Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,
For as the Father has life in himself, even so he gave to the Son also to have life in himself.
27 і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.
He also gave him authority to execute judgment, because he is a son of man.
28 Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,
Do not marvel at this, for the hour comes in which all who are in the tombs will hear his voice
29 і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.
and will come out; those who have done good, to the resurrection of life; and those who have done evil, to the resurrection of judgment.
30 Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
I can of myself do nothing. As I hear, I judge; and my judgment is righteous, because I do not seek my own will, but the will of my Father who sent me.
31 Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.
“If I testify about myself, my witness is not valid.
32 Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченнє, котре про мене сьвідкує.
It is another who testifies about me. I know that the testimony which he testifies about me is true.
33 Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правді.
You have sent to John, and he has testified to the truth.
34 Я же не від чоловіка сьвідченнє приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.
But the testimony which I receive is not from man. However, I say these things that you may be saved.
35 Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотіли повеселитись на часину сьвітлом його.
He was the burning and shining lamp, and you were willing to rejoice for a while in his light.
36 Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті діла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
But the testimony which I have is greater than that of John; for the works which the Father gave me to accomplish, the very works that I do, testify about me, that the Father has sent me.
37 І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
The Father himself, who sent me, has testified about me. You have neither heard his voice at any time, nor seen his form.
38 і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте.
You do not have his word living in you, because you do not believe him whom he sent.
39 Прослідіть писання; бо ви думаєте в них життє вічне мати; й ті сьвідкують про мене. (aiōnios g166)
"You search the Scriptures, because you think that in them you have consummate (aiōnios g166) life; and these are they which testify about me.
40 Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати.
Yet you will not come to me, that you may have life.
41 Чести від людей не приймаю.
I do not receive glory from men.
42 Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі.
But I know you, that you do not have God’s love in yourselves.
43 Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.
I have come in my Father’s name, and you do not receive me. If another comes in his own name, you will receive him.
44 Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а славу що від одного Бога, не шукаєте?
How can you believe, who receive glory from one another, and you do not seek the glory that comes from the only God?
45 Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте.
“Do not think that I will accuse you to the Father. There is one who accuses you, even Moses, on whom you have set your hope.
46 Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав.
For if you believed Moses, you would believe me; for he wrote about me.
47 Коли ж його писанням не віруєте, як моїм словам вірувати мете?
But if you do not believe his writings, how will you believe my words?”
