Від Івана 4
1 Як же взнав Господь, що прочули Фарисеї, що Ісус більш учеників єднає і хрестить, нїж Йоан,
Therefore when the Lord knew that the Pharisees had heard that Jesus was making and baptizing more disciples than John
2 (хоч Ісус сам не хрестив, а ученики Його; )
(although Jesus himself did not baptize, but his disciples),
3 то покинув Юдею, та й пійшов знов у Галилею.
he left Judea and departed into Galilee.
4 Треба ж було Йому проходити через Самарию.
He needed to pass through Samaria.
5 Приходить оце в город Самарянський, названий Сихар, поблизу хутора, що дав Яков ИосиФу, синові своєму.
So he came to a city of Samaria called Sychar, near the parcel of ground that Jacob gave to his son Joseph.
6 Була ж там криниця Яковова. Оце ж Ісус, утомившись у дорозї, сидїв так на криниці; було ж коло шестої години.
Jacob’s well was there. Jesus therefore, being tired from his journey, sat down by the well. It was about the sixth hour.
7 Приходить жінка з Самариї начерпати води. Рече їй Ісус: Дай менї пити.
A woman of Samaria came to draw water. Jesus said to her, “Give me a drink.”
8 Ученики бо Його пійшли в город, щоб купити ті.
For his disciples had gone away into the city to buy food.
9 Каже ж Йому жінка Самарянка: Як се Ти, Жидовин бувши, пити просиш від мене, жінки Самарянки? Бо Жиди не сходять ся з Самарянами.
The Samaritan woman therefore said to him, “How is it that you, being a Jew, ask for a drink from me, a Samaritan woman?” (For Jews have no dealings with Samaritans.)
10 Озвавсь Ісус і рече їй: Коли б знала дар Божий і хто се говорить тобі: Дай менї пити, ти просила б Його, й дав би тобі води живої.
Jesus answered her, “If you knew the gift of God, and who it is who says to you, ‘Give me a drink,’ you would have asked him, and he would have given you living water.”
11 Каже Йому жінка: Добродїю, і черпака не маєш, і колодязь глибокий; звідкіля ж маєш воду живу?
The woman said to him, “Sir, you have nothing to draw with, and the well is deep. So where do you get that living water?
12 Хиба Ти більший єси отця нашого Якова, що дав нам сей колодязь? і він сам з него пив, і сини його, й скот його.
Are you greater than our father Jacob, who gave us the well and drank from it himself, as did his children and his livestock?”
13 Озвавсь Ісус і рече їй: Всякий, хто пє воду сю забажає знов;
Jesus answered her, “Everyone who drinks of this water will thirst again,
15 Каже до Него жінка: Добродїю, дай менї сієї води, щоб не жаждувала, анї ходила сюди черпати.
The woman said to him, “Sir, give me this water, so that I do not get thirsty, neither come all the way here to draw.”
16 Рече їй Ісус: Іди поклич чоловічка твого, та й приходь сюди.
Jesus said to her, “Go, call your husband, and come here.”
17 Озвалась жінка і каже: Не маю чоловіка. Рече їй Ісус: Добре сказала єси, що чоловіка не маєш;
The woman answered, “I have no husband.” Jesus said to her, “You said well, ‘I have no husband,’
18 пять бо чоловіків мала, та й тепер которого маєш, не чоловік тобі; у сьому правду сказала єси.
for you have had five husbands; and he whom you now have is not your husband. This you have said truly.”
19 Каже Йому жінка: Добродїю, бачу, що пророк єси Ти.
The woman said to him, “Sir, I perceive that you are a prophet.
20 Батьки наші на сїй горі покланялись; а ви кажете, що в Єрусалимі місце, де треба покланяти ся.
Our fathers worshiped in this mountain, and you Jews say that in Jerusalem is the place where people ought to worship.”
21 Рече їй Ісус: Жінко, вір менї, що прийде час, коли нї на горі сїй, анї в Єрусалимі покланяти метесь ви Отцеві.
Jesus said to her, “Woman, believe me, the hour is coming when neither in this mountain nor in Jerusalem will you worship the Father.
22 Ви кланяєтесь, а чому - не знаєте; ми кланяємось, і чому - знаємо, бо спасеннє від Жидів.
You worship that which you do not know. We worship that which we know; for salvation is from the Jews.
23 Та прийде час, і вже єсть, що правдиві поклонники поклонять ся Отцеві духом і правдою; Отець бо таких шукає покланяючих ся Йому.
But the hour comes, and now is, when the true worshipers will worship the Father in spirit and truth, for the Father seeks such to be his worshipers.
24 Дух - Бог, і хто покланяєть ся Йому, духом і правдою мусить покланятись.
God is spirit, and those who worship him must worship in spirit and truth.”
25 Каже Йому жінка: Знаю, що Месия прийде (званий Христос). Як прийде Він, звістить нам усе.
The woman said to him, “I know that Messiah is coming, he who is called Christ. When he has come, he will declare to us all things.”
26 Рече їй Ісус: Се я, що глаголю тобі.
Jesus said to her, “I am he, the one who speaks to you.”
27 І прийшли на се ученики Його, й дивувались, що Він із жінкою розмовляв; та нїхто не сказав: Чого тобі треба? або: Про що розмовляєш із нею?
Just then, his disciples came. They marveled that he was speaking with a woman; yet no one said, “What are you looking for?” or, “Why do you speak with her?”
28 Покинула тодї відро своє жінка, й пійшла в город, і каже людям:
So the woman left her water pot, went away into the city, and said to the people,
29 Ійдїть подивіть ся на чоловіка, котрий сказав менї все, що я зробила; чи се не Христос?
“Come, see a man who told me everything that I have done. Can this be the Christ?”
30 Вийшли ж з города, й прийшли до Него.
They went out of the city, and were coming to him.
31 Тим часом просили Його ученики: Рави, їж.
In the meanwhile, the disciples urged him, saying, “Rabbi, eat.”
32 Він же рече їм: Я маю їжу їсти, котрої ви не знаєте.
But he said to them, “I have food to eat that you do not know about.”
33 Казали ж ученики один до одного: Хиба хто приніс Йому їсти?
The disciples therefore said to one another, “Has anyone brought him something to eat?”
34 Рече їм Ісус: Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене, й скінчити Його діло.
Jesus said to them, “My food is to do the will of him who sent me and to accomplish his work.
35 Хиба ви не кажете: Що ще чотирі місяці, та й жнива прийдуть? Ось глаголю вам: Здійміть очі ваші, та погляньте на ниви, що вже пополовіли на жнива.
Do not you say, ‘There are yet four months until the harvest’? Behold, I tell you, lift up your eyes and look at the fields, that they are white for harvest already.
36 І приймає жнець плату, й збирає овощ у житте вічне, щоб і хто сїє радував ся, і хто жне. (aiōnios g166)
He who reaps receives wages and gathers fruit to consummate (aiōnios g166) life; that both he who sows and he who reaps may rejoice together.
37 Бо у сьому слово правдиве: що инший, хто сіє, а инший, хто жне.
For in this the saying is true, ‘One sows, and another reaps.’
38 Я післав вас жати, коло чого ви не працювали; инші люде працювали, а ви на працю їх увійшли.
I sent you to reap that for which you have not labored. Others have labored, and you have entered into their labor.”
39 З города ж того багато увірувало в Него Самарян через слово жінки, сьвідкуючої: Що сказав мені все, що зробила.
From that city many of the Samaritans believed in him because of the word of the woman, who testified, “He told me everything that I have done.”
40 Як же прийшли до Него Самаряне, просили Його зістатись у них; і зіставсь там два днї.
So when the Samaritans came to him, they begged him to stay with them. He stayed there two days.
41 І багато більше увірувало за слово Його.
Many more believed because of his word.
42 А тій жінці казали: Що вже не задля твого оповідання віруємо; самі бо чули, й знаємо, що се справді Спас сьвіту Христос.
They said to the woman, “Now we believe, not because of your speaking; for we have heard for ourselves, and know that this is indeed the Christ, the Savior of the world.”
43 Через два ж днї вийшов звідтіля та прийшов у Галилею.
After the two days he went out from there and went into Galilee.
44 Сам бо Ісус сьвідкував, що пророк у своїй отчинї чести не має.
For Jesus himself testified that a prophet has no honor in his own country.
45 Як же прийшов у Галилею, прийняли Його Галилейцї, бачивши все, що зробив у Єрусалимі на сьвята: бо й вони ходили на сьвята.
So when he came into Galilee, the Galileans received him, having seen all the things that he did in Jerusalem at the feast, for they also went to the feast.
46 Прийшов же Ісус ізнов у Кану Галилейську, де зробив воду вином. І був один царський, котрого син нездужав у Капернаумі.
Jesus came therefore again to Cana of Galilee, where he made the water into wine. There was a certain nobleman whose son was sick at Capernaum.
47 Сей, почувши, що Ісус прибув із Юдеї в Галилею, прийшов до Него, й благав Його, щоб пійшов та оздоровив сина його, бо мав умерти.
When he heard that Jesus had come out of Judea into Galilee, he went to him and begged him that he would come down and heal his son, for he was at the point of death.
48 Рече ж Ісус до него: Коли ознак та див не побачите, не увіруєте.
Jesus therefore said to him, “Unless you see signs and wonders, you will in no way believe.”
49 Каже до Него царський: Господи, йди перш, ніж умре дитина моя.
The nobleman said to him, “Sir, come down before my child dies.”
50 Рече йому Ісус: Іди, син твій живий. І увірував чоловік слову, що промовив йому Ісус, і пійшов.
Jesus said to him, “Go your way. Your son lives.” The man believed the word that Jesus spoke to him, and he went his way.
51 Вже ж він ішов, зустріли його слуги його й звістили, кажучи: Що хлопчик твій живий.
As he was going down, his servants met him and reported, saying “Your child lives!”
52 Спитав же в них про годину, коли полегшало йому. І кажуть йому: Що вчора семої години покинула його горячка.
So he inquired of them the hour when he began to get better. They said therefore to him, “Yesterday at the seventh hour, the fever left him.”
53 Зрозумів же батько, що тієї самої години, котрої сказав йому Ісус: Що син твій живий; і увірував сам і ввесь дім його.
So the father knew that it was at that hour in which Jesus said to him, “Your son lives.” He believed, as did his whole house.
54 Се знов другу ознаку зробив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галилею.
This is again the second sign that Jesus did, having come out of Judea into Galilee.
