Від Луки 1
1 Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,
Since many have undertaken to set in order a narrative concerning those matters which have been fulfilled among us,
2 як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
even as those who from the beginning were eyewitnesses and servants of the word delivered them to us,
3 то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
it seemed good to me also, having traced the course of all things accurately from the first, to write to you in order, most excellent Theophilus;
4 щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
that you might know the certainty concerning the things in which you were instructed.
5 Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
There was in the days of Herod, the king of Judea, a certain priest named Zacharias, of the priestly division of Abijah. He had a wife of the daughters of Aaron, and her name was Elizabeth.
6 Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
They were both righteous before God, walking blamelessly in all the commandments and ordinances of the Lord.
7 і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
But they had no child, because Elizabeth was barren, and they both were well advanced in years.
8 Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
Now while he executed the priest’s office before God in the order of his division
9 то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
according to the custom of the priest’s office, his lot was to enter into the temple of the Lord and burn incense.
10 А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
The whole multitude of the people were praying outside at the hour of incense.
11 Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
An angel of the Lord appeared to him, standing on the right side of the altar of incense.
12 І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
Zacharias was troubled when he saw him, and fear fell upon him.
13 Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
But the angel said to him, “Do not be afraid, Zacharias, because your request has been heard. Your wife, Elizabeth, will bear you a son, and you shall call his name John.
14 І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
You will have joy and gladness, and many will rejoice at his birth.
15 Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
For he will be great in the sight of the Lord, and he will drink no wine nor strong drink. He will be filled with the Holy Spirit, even from his mother’s womb.
16 І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
He will turn many of the children of Israel to the Lord their God.
17 І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
He will go before him in the spirit and power of Elijah, ‘to turn the hearts of the fathers to the children,’ and the disobedient to the wisdom of the just; to prepare a people prepared for the Lord.”
18 І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
Zacharias said to the angel, “How can I be sure of this? For I am an old man, and my wife is well advanced in years.”
19 І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
The angel answered him, “I am Gabriel, who stands in the presence of God. I was sent to speak to you and to bring you this good news.
20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
Behold, you will be silent and not able to speak until the day that these things will happen, because you did not believe my words, which will be fulfilled in their proper time.”
21 І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
The people were waiting for Zacharias, and they marveled that he delayed in the temple.
22 Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
When he came out, he could not speak to them. They perceived that he had seen a vision in the temple. He continued making signs to them, and remained mute.
23 І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
When the days of his service were fulfilled, he departed to his house.
24 Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:
After these days Elizabeth his wife conceived, and she hid herself five months, saying,
25 Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
“Thus has the Lord done to me in the days in which he looked at me, to take away my reproach among men.”
26 Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
Now in the sixth month, the angel Gabriel was sent from God to a city of Galilee named Nazareth,
27 до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
to a virgin pledged to be married to a man whose name was Joseph, of David’s house. The virgin’s name was Mary.
28 І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.
Having come in, the angel said to her, “Rejoice, you highly favored one! The Lord is with you. Blessed are you among women!”
29 Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
But when she saw him, she was greatly troubled at the saying, and considered what kind of salutation this might be.
30 І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
The angel said to her, “Do not be afraid, Mary, for you have found favor with God.
31 І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
Behold, you will conceive in your womb and give birth to a son, and shall name him ‘Jesus.’
32 Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
He will be great and will be called the Son of the Most High. The Lord God will give him the throne of his father David,
and he will reign over the house of Jacob for the ages (aiōn g165). There will be no end to his Kingdom."
34 Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
Mary said to the angel, “How can this be, seeing I am a virgin?”
35 І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
The angel answered her, “The Holy Spirit will come on you, and the power of the Most High will overshadow you. Therefore also the holy one who is born from you will be called the Son of God.
36 І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.
Behold, Elizabeth your relative also has conceived a son in her old age; and this is the sixth month with her who was called barren.
37 Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
For nothing spoken by God is impossible.”
38 Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
Mary said, “Behold, the servant of the Lord; let it be done to me according to your word.” Then the angel departed from her.
39 Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
Mary arose in those days and went into the hill country with haste, into a city of Judah,
40 і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
and entered into the house of Zacharias and greeted Elizabeth.
41 І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
When Elizabeth heard Mary’s greeting, the baby leaped in her womb; and Elizabeth was filled with the Holy Spirit.
42 і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
She called out with a loud voice and said, “Blessed are you among women, and blessed is the fruit of your womb!
43 І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
Why am I so favored, that the mother of my Lord should come to me?
44 Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
For behold, when the voice of your greeting came into my ears, the baby leaped in my womb for joy!
45 І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
Blessed is she who believed, for there will be a fulfillment of the things which have been spoken to her from the Lord!”
46 І рече Мария: Величає душа моя Господа,
Mary said, “My soul magnifies the Lord.
47 і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
My spirit has rejoiced in God my Savior,
48 що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
for he has looked at the humble state of his servant. For behold, from now on, all generations will call me blessed.
49 бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
For he who is mighty has done great things for me. Holy is his name.
50 І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.
His mercy is for generations and generations on those who fear him.
51 Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх;
He has shown strength with his arm. He has scattered the proud in the imagination of their hearts.
52 поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
He has put down princes from their thrones, and has exalted the lowly.
53 голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
He has filled the hungry with good things. He has sent the rich away empty.
54 прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
He has given help to Israel, his servant, that he might remember mercy,
as he spoke to our fathers, to Abraham and his offspring for the age (aiōn g165)."
56 Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
Mary stayed with her about three months, and then returned to her house.
57 Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
Now the time that Elizabeth should give birth was fulfilled, and she gave birth to a son.
58 І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
Her neighbors and her relatives heard that the Lord had magnified his mercy toward her, and they rejoiced with her.
59 І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
On the eighth day, they came to circumcise the child; and they would have called him Zacharias, after the name of his father.
60 І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
His mother answered, “Not so; but he will be called John.”
61 І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.
They said to her, “There is no one among your relatives who is called by this name.”
62 Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
They made signs to his father, what he would have him called.
63 І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
He asked for a writing tablet, and wrote, “His name is John.” They all marveled.
64 Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
His mouth was opened immediately and his tongue freed, and he spoke, blessing God.
65 І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
Fear came on all who lived around them, and all these sayings were talked about throughout all the hill country of Judea.
66 І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
All who heard them laid them up in their heart, saying, “What then will this child be?” The hand of the Lord was with him.
67 І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
His father Zacharias was filled with the Holy Spirit, and prophesied, saying,
68 Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
“Blessed be the Lord, the God of Israel, for he has visited and redeemed his people;
69 і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
and has raised up a horn of salvation for us in the house of his servant David
(as he spoke by the mouth of his holy prophets who have been from the age (aiōn g165)),
71 спасеннє од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,
salvation from our enemies and from the hand of all who hate us;
72 щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
to show mercy toward our fathers, to remember his holy covenant,
73 клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
the oath which he swore to Abraham our father,
74 та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
to grant to us that we, being delivered out of the hand of our enemies, should serve him without fear,
75 служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.
in holiness and righteousness before him all the days of our life.
76 А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;
And you, child, will be called a prophet of the Most High; for you will go before the face of the Lord to prepare his ways,
77 щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
to give knowledge of salvation to his people by the remission of their sins,
78 по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
because of the tender mercy of our God, by which the dawn from on high will visit us,
79 щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
to shine on those who sit in darkness and the shadow of death; to guide our feet into the way of peace.”
80 Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
The child was growing and becoming strong in spirit, and was in the desert until the day of his public appearance to Israel.
