Від Івана 16

1 Се я глаголав вам, щоб ви не поблазнились.

These things have I spoken unto you, that ye should not be caused to stumble.

2 Вилучати муть вас із шкіл; ба прийде час, що всякий, хто вбиває вас, думати ме, що службу приносить Богу

They shall put you out of the synagogues: yea, the hour cometh, that whosoever killeth you shall think that he offereth service unto God.

3 І се робити муть вам, бо не знали нї Отця, нї мене.

And these things will they do, because they have not known the Father, nor me.

4 Та се сказав я вам, щоб, як прийде час, згадали про се, що я глаголав вам; бо з вами був.

But these things have I spoken unto you, that when their hour is come, ye may remember them, how that I told you. And these things I said not unto you from the beginning, because I was with you.

5 Тепер же йду до Пославшого мене; й нїхто з вас не питає мене: Куди йдеш?

But now I go unto him that sent me; and none of you asketh me, Whither goest thou?

6 Та що се сказав я вам, смуток сповнив ваше серце.

But because I have spoken these things unto you, sorrow hath filled your heart.

7 Тільки ж я правду глаголю вам: лучче вам, щоб я пійшов; як бо не дійду, Утішитель не прийде до вас; як же пійду, пришлю Його до вас.

Nevertheless I tell you the truth: It is expedient for you that I go away; for if I go not away, the Comforter will not come unto you; but if I go, I will send him unto you.

8 А Той прийшовши, докорить сьвітові за гріх, і за правду, і за суд:

And he, when he is come, will convict the world in respect of sin, and of righteousness, and of judgment:

9 за гріх бо не вірують у мене;

of sin, because they believe not on me;

10 за правду ж, бо я до Отця мого йду, й більш не побачите мене;

of righteousness, because I go to the Father, and ye behold me no more;

11 за суд, бо князь сьвіта сього осуджений.

of judgment, because the prince of this world hath been judged.

12 Ще багато маю глаголати вам, та ви не можете носити нині.

I have yet many things to say unto you, but ye cannot bear them now.

13 Як же прийде той Дух правди, то проведе вас до всякої правди; бо глаголати ме не від себе, а все, що чути ме, буде глаголати, й що настане, звістить вам.

Howbeit when he, the Spirit of truth, is come, he shall guide you into all the truth: for he shall not speak from himself; but what things soever he shall hear, [these] shall he speak: and he shall declare unto you the things that are to come.

14 Той мене прославить: бо з мого прийме і звістить вам.

He shall glorify me: for he shall take of mine, and shall declare [it] unto you.

15 Усе, що має Отець, - моє: тим я сказав, що з мого Він прийме, і звістить вам.

All things whatsoever the Father hath are mine: therefore said I, that he taketh of mine, and shall declare [it] unto you.

16 Трохи, і не будете видїти мене; а знов трохи, і побачите мене; бо я йду до Отця.

A little while, and ye behold me no more; and again a little while, and ye shall see me.

17 Казали тоді деякі з учеників Його між собою: Що се, що каже нам: Трохи, і не будете видїти мене, а знов трохи, і побачите мене, і: Бо я йду до Отця?

[Some] of his disciples therefore said one to another, What is this that he saith unto us, A little while, and ye behold me not; and again a little while, and ye shall see me: and, Because I go to the Father?

18 Казали ж: Що се, що каже: Трохи? Не знаємо, що Він каже.

They said therefore, What is this that he saith, A little while? We know not what he saith.

19 Знав же Ісус, що хотіли Його спитати, й рече їм: Про се розпитуєтесь між собою, що я сказав: Трохи, і не будете видїти мене, а знов: трохи, і побачите мене?

Jesus perceived that they were desirous to ask him, and he said unto them, Do ye inquire among yourselves concerning this, that I said, A little while, and ye behold me not, and again a little while, and ye shall see me?

20 Істино, істино глаголю вам: Що плакати й ридати будете ви, сьвіт же веселитись; ви ж смуткувати мете, та смуток ваш на радощі обернеть ся.

Verily, verily, I say unto you, that ye shall weep and lament, but the world shall rejoice: ye shall be sorrowful, but your sorrow shall be turned into joy.

21 Жінка як роджає, смуток має, бо прийшла година її; скоро ж уродить дитину, вже не памятає муки з радощів, що народив ся чоловік на сьвіт.

A woman when she is in travail hath sorrow, because her hour is come: but when she is delivered of the child, she remembereth no more the anguish, for the joy that a man is born into the world.

22 І ви оце тепер смуток маєте; знов же побачу вас, і звеселить ся серце ваше, і радощів ваших піхта не візьме од вас.

And ye therefore now have sorrow: but I will see you again, and your heart shall rejoice, and your joy no one taketh away from you.

23 І того дня в мене не питати мете. Істино, істино глаголю вам: Що чого нї попросите в Отпя імям моїм, дасть вам.

And in that day ye shall ask me no question. Verily, verily, I say unto you, If ye shall ask anything of the Father, he will give it you in my name.

24 Досі не просили ви нїчого в імя моє. Просіть, то й приймете, щоб радість ваша була певна.

Hitherto have ye asked nothing in my name: ask, and ye shall receive, that your joy may be made full.

25 Оце приповістями глаголав вам; та прийде час, що більше вже приповістями не глаголати му вам, а явно про Отця звіщу вам.

These things have I spoken unto you in dark sayings: the hour cometh, when I shall no more speak unto you in dark sayings, but shall tell you plainly of the Father.

26 Того дня просити мете в імя моє, і не глаголю вам, що я просити му Отця за вас.

In that day ye shall ask in my name: and I say not unto you, that I will pray the Father for you;

27 Сам бо Отець любить вас; бо ви мене полюбили, й увірували, що я від Бога вийшов.

for the Father himself loveth you, because ye have loved me, and have believed that I came forth from the Father.

28 Я вийшов од Отця, і прийшов на сьвіт. Знов оставляю сьвіт і йду до Отця.

I came out from the Father, and am come into the world: again, I leave the world, and go unto the Father.

29 Кажуть Йому ученики Його: Оттепер явно глаголеш, і приповісти ніякої не кажеш.

His disciples say, Lo, now speakest thou plainly, and speakest no dark saying.

30 Тепер знаємо, що знавш усе, і не треба, щоб хто питав Тебе. По сьому віруємо, що від Бога вийшов єси.

Now know we that thou knowest all things, and needest not that any man should ask thee: by this we believe that thou camest forth from God.

31 Відказав їм Ісус: Тепер віруєте?

Jesus answered them, Do ye now believe?

32 Ось прийде час, і нині прийшов, щоб ви розсипались кожен у свій бік, а мене самого зоставили; та я не сам, бо Отець зо мною.

Behold, the hour cometh, yea, is come, that ye shall be scattered, every man to his own, and shall leave me alone: and [yet] I am not alone, because the Father is with me.

33 Се глаголав я вам, щоб у менї впокій мали. У сьвітї горе мати мете, тільки ж бодріть ся: я побідив сьвіт.

These things have I spoken unto you, that in me ye may have peace. In the world ye have tribulation: but be of good cheer; I have overcome the world.