Від Матвія 27
1 Рано-вранці всі первосвященники та старійшини народу зібралися, щоб винести Ісусові смертельний вирок.
Now early in the morning (Nissan 14), all the chief priests and the elders of the people took counsel against Yeshua [Salvation] to put him to death:
2 Вони зв’язали Ісуса та повели й передали Його Пилатові, наміснику.
and they bound him, and led him away, and delivered him up to Pontius Pilate [Armed with javelin], the governor.
3 Коли Юда-зрадник побачив, що Ісуса засуджено, він розкаявся й повернув тридцять срібників первосвященникам та старійшинам.
Then Judas [Praised], who betrayed him, when he saw that Yeshua [Salvation] was condemned, felt remorse, and brought back the thirty pieces of silver to the chief priests and elders,
4 Він сказав: ―Я згрішив, видавши Невинного Чоловіка. А вони відповіли: ―Що нам до того? Твоє діло.
saying, “I have sinned in that I betrayed innocent blood.” But they said, “What is that to us? You see to it.”
5 Тоді, кинувши срібло в Храмі, він вийшов та пішов і повісився.
He threw down the pieces of silver in the sanctuary, and departed. He went away and hanged himself.
6 Первосвященники взяли срібло та сказали: «Не годиться ставити ці гроші в Храмову скарбницю, бо вони є платою за кров».
The chief priests took the pieces of silver, and said, “It’s not lawful to put them into the treasury, since it is the price of blood.”
7 Порадившись, вони купили поле гончаря для похорону чужинців.
They took counsel, and bought the potter’s field with them, to bury strangers in.
8 Тому те поле називається «Полем крові» до сьогоднішнього дня.
Therefore that field was called “The Field of Blood” to this day.
9 Тоді виповнилось сказане через пророка Єремію: «І взяли тридцять срібників – ціну Оціненого синами Ізраїля,
Then that which was spoken through Jeremiah [Yah lifts up] the prophet was fulfilled, saying, “They took the thirty pieces of silver, which was the price the people of Israel [God prevails] had agreed to pay him,
10 і віддали за поле гончаря, як наказав мені Господь».
and used them to buy the potter’s field just as MarYah [Master Yahweh] commanded me.”
11 Ісус представ перед намісником, і той запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? Ісус відповів: ―Ти кажеш це!
Now Yeshua [Salvation] stood before the governor: and the governor asked him, saying, “Are you the King of the Jews [Praisers]?” Yeshua [Salvation] said to him, “So you say.”
12 Коли первосвященники та старійшини звинувачували Його, Він нічого не відповідав.
When he was accused by the chief priests and elders, he answered nothing.
13 Тоді Пилат запитав Його: ―Не чуєш, скільки проти Тебе свідчать?
Then Pilate [Armed with javelin] said to him, “Don’t you hear how many things they testify against you?”
14 Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що намісник дуже здивувався.
He gave him no answer, not even one word, so that the governor marveled greatly.
15 На кожне свято намісник мав звичай відпускати народові одного з в’язнів, якого вони бажали.
Now at the feast the governor was accustomed to release to the multitude one prisoner, whom they desired.
16 Був тоді один відомий в’язень, на ім’я Ісус Варавва.
They had then a notable prisoner, called Bar-Abba [Son Father].
17 Коли вони зібралися, Пилат запитав: ―Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам: Ісуса Варавву чи Ісуса, Який називається Христом?
When therefore they were gathered together, Pilate [Armed with javelin] said to them, “Whom do you want me to release to you? Bar-Abba [Son Father], or Yeshua [Salvation], who is called Messiah [Anointed one]?”
18 Бо він знав, що через заздрощі видали Ісуса.
For he knew that because of envy they had delivered him up.
19 Поки Пилат сидів на місці для судді, його дружина надіслала до нього сказати: «Не роби нічого цьому Праведникові, бо сьогодні уві сні я багато страждала через Нього».
While he was sitting on the judgment seat, his wife sent to him, saying, “Have nothing to do with that upright man, for I have suffered many things today in a dream because of him.”
20 Але первосвященники й старійшини переконали людей, щоб просили відпустити їм Варавву й вбити Ісуса.
Now the chief priests and the elders persuaded the multitudes to ask for Bar-Abba [Son Father], and destroy Yeshua [Salvation].
21 Намісник запитав: ―Кого з цих двох хочете звільнити? Вони відповіли: ―Варавву!
But the governor answered them, “Which of the two do you want me to release to you?” They said, “Bar-Abba [Son Father]!”
22 Тоді Пилат звернувся до них: ―А що мені робити з Ісусом, Який зветься Христом? Вони всі сказали: ―Хай буде розіп’ятий!
Pilate [Armed with javelin] said to them, “What then shall I do to Yeshua [Salvation], who is called Messiah [Anointed one]?” They all said to him, “Put him to death on the stake!”
23 Він спитав: ―Яке ж зло Він скоїв? Але вони ще сильніше закричали: ―Хай буде розіп’ятий!
But the governor said, “Why? What evil has he done?” But they cried out exceedingly, saying, “Death on the stake!”
24 Коли Пилат побачив, що нічого не може зробити й що заворушення в народі тільки зростає, він узяв воду та вмив руки перед натовпом, кажучи: ―Я не винний в Його крові! Дивіться самі!
So when Pilate [Armed with javelin] saw that nothing was being gained, but rather that a disturbance was starting, he took water, and washed his hands before the multitude, saying, “I am innocent of the blood of this upright person. You see to it.”
25 Увесь народ відповів: ―Нехай Його кров буде на нас і на наших дітях!
All the people answered, “May his blood be on us, and on our children!”
26 Тоді Пилат відпустив їм Варавву, а Ісуса наказав бичувати та віддав на розп’яття.
Then he released to them Bar-Abba [Son Father], but Yeshua [Salvation] he flogged and delivered to be nailed to the execution-stake.
27 Після цього воїни намісника відвели Ісуса в преторію, де біля Нього зібрали всю когорту.
Then the governor’s soldiers took Yeshua [Salvation] into the Praetorium, and gathered the whole garrison together against him.
28 Вони роздягли Його й накинули на Нього багряницю.
They stripped him, and put a scarlet robe on him.
29 Сплели та поклали на голову вінок із тернини, а в праву руку [дали] тростину. І, вклонивши коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!»
They braided a crown of thorns and put it on his head, and a reed in his right hand; and they knelt down before him, and mocked him, saying, “Hail, King of the Jews [Praisers]!”
30 Потім вони плювали на Нього й, узявши тростину, били нею Ісуса по голові.
They spat on him, and took the reed and struck him on the head.
31 Коли закінчили знущатися, зняли з Ісуса плащ, надягнули на Нього Його одяг і відвели на розп’яття.
When they had mocked him, they took the robe off of him, and put his clothes on him, and led him away to crucify him.
32 Коли вони виходили, то зустріли чоловіка з Кирени, на ім’я Симон, і змусили його нести хрест Ісуса.
As they came out, they found a man of Cyrene, Simeon [Hearing] by name, and they compelled him to go with them, that he might carry his execution-stake.
33 Коли прийшли на місце, яке називалося Голгофа (що означає «місце Черепа»),
When they came to a place called “Golgotha,” that means, “The place of a skull,”
34 дали Йому випити вина, змішаного з жовчю. Але, скуштувавши, Він не захотів випити.
they gave him sour wine to drink mixed with gall. When he had tasted it, he would not drink.
35 Розіп’явши Ісуса, вони розділили між собою Його одяг, кидаючи жереб.
When they had nailed him to the stake, they divided his clothing among them, casting lots,
36 А потім сіли там і стерегли Його.
and they sat and watched him there.
37 Над Його головою прибили напис, на якому була Його провина: це ісус, цар юдеїв.
They set up over his head the accusation against him written, “This Is Yeshua [Salvation], The King of The Jews [Praisers].”
38 Тоді ж разом із Ним розіп’яли і двох розбійників: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
Then there were two robbers placed on execution-stakes with him, one on his right hand and one on the left.
39 Ті, що проходили повз, богохульствували проти Нього. Вони хитали головами
Those who passed by blasphemed him, shaking their heads,
40 й казали: «Ти ж збирався зруйнувати Храм і відбудувати його за три дні. Спаси Себе Самого. Якщо Ти Син Божий, то зійди з хреста!»
and saying, “You who destroy the temple, and build it in three days, save yourself! If you are the Ben-Elohim ·Son of Elohim God·, come down from the execution-stake!”
41 Первосвященники разом із книжниками та старійшинами також насміхалися з Нього, кажучи:
Likewise the chief priests also mocking, with the Torah-Teachers, the Pharisees [Separated], and the elders, said,
42 «Інших рятував, а Себе не може врятувати! Якщо Він насправді Цар Ізраїля, то нехай зараз зійде з хреста, і ми повіримо в Нього!
“He saved others, but he can’t save himself. If he is the Melek Isra'el [King of God prevails], let him come down from the execution-stake now, and we will believe in him.
43 Він покладався на Бога, тож нехай тепер Бог врятує Його, якщо хоче. Адже Він казав: „Я Син Божий!“».
He trusts in God. Let God deliver him now, if he wants him; for he said, ‘I am the Ben-Elohim ·Son of Elohim God·.’”
44 Розбійники, розіп’яті разом із Ним, також насміхалися з Нього.
The robbers also who were placed on execution-stakes with him cast on him the same reproach.
45 Від шостої години настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години.
Now from noon until three o'clock there was darkness over all the land.
46 Десь о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: «Елі, Елі, лема савахтані?», що означає: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»
About three o'clock in the afternoon, Yeshua [Salvation] cried with a loud voice, saying, “Eli, Eli, lima sabachthani?” That is, “My God, my God, why have you forsaken me?”
47 Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Він кличе Іллю!»
Some of them who stood there, when they heard it, said, “This man is calling Elijah [My God Yah].”
48 Один із них одразу ж побіг, узяв губку, наповнив її кислим вином, настромив на тростину й дав Йому пити.
Immediately one of them ran, and took a sponge, and filled it with vinegar, and put it on a reed, and gave it to him to drink.
49 А інші казали: «Облиш, побачимо, чи прийде Ілля спасти Його!»
The rest said, “Let him be. Let’s see whether Elijah [My God Yah] comes to save him.”
50 Але Ісус, знову голосно скрикнувши, віддав духа.
Yeshua [Salvation] cried again with a loud voice, and yielded up his spirit.
51 І ось завіса в Храмі розірвалася надвоє зверху донизу, земля затряслася, і скелі розкололися.
Behold, the veil of the temple was torn in two from the top to the bottom. The earth quaked and the rocks were split.
52 Гроби відкрилися, і багато тіл померлих святих воскресло.
The tombs were opened, and many bodies of the saints who had fallen asleep were raised;
53 І, вийшовши з гробів після воскресіння Ісуса, увійшли до святого міста та явилися багатьом.
and coming out of the tombs after his resurrection, they entered into the holy city and appeared to many.
54 Коли сотник і ті, що з ним стерегли Ісуса, побачили землетрус і те, що сталося, вони дуже злякалися й сказали: «Цей [чоловік] справді був Сином Божим!»
Now the centurion, and those who were with him watching Yeshua [Salvation], when they saw the earthquake, and the things that were done, feared exceedingly, saying, “Truly this was the Ben-Elohim ·Son of Elohim God·.”
55 Там було багато жінок, які стояли поодаль і дивилися. Вони прийшли за Ісусом із Галілеї та служили Йому.
Many women were there watching from afar, who had followed Yeshua [Salvation] from Galilee [District, Circuit], serving him.
56 Серед них були Марія Магдалина, Марія – мати Якова та Йосифа, і мати синів Зеведеєвих.
Among them were Mary of Magdala [Rebellion of City tower], Mary [Rebellion] the mother of James [Surplanter] and Joses, and the mother of the sons of Zebedee [Bestowed by Yah].
57 Коли настав вечір, прийшов багатий чоловік з Ариматеї, на ім’я Йосиф, який теж був учнем Ісуса.
When evening had come, a rich man from Arimathaea, named Joseph [May he add], who himself was also Yeshua [Salvation]'s disciple came.
58 Він пішов до Пилата та попросив тіло Ісуса, і тоді Пилат наказав віддати тіло [Йосифові].
This man went to Pilate [Armed with javelin], and asked for Yeshua [Salvation]’s body (Nissan 14). Then Pilate [Armed with javelin] commanded the body to be given up.
59 Йосиф узяв тіло Ісуса, обгорнув у чисту льняну тканину
Joseph [May he add] took the body, and wrapped it in a clean linen cloth,
60 й поклав до своєї нової гробниці, яку висік у скелі. До входу в гробницю привалив великий камінь.
and laid it in his own new tomb, which he had cut out in the rock, and he rolled a great stone to the door of the tomb, and departed.
61 А були там Марія Магдалина та друга Марія, які стояли навпроти гробниці.
Mary of Magdala [Rebellion of City tower] was there, and the other Mary [Rebellion], sitting opposite the tomb.
62 Наступного дня, що після дня Приготування, первосвященники та фарисеї зібралися разом у Пилата
Now on the next day, which was the day after the Preparation Day (Nissan 15), the chief priests and the Pharisees [Separated] were gathered together to Pilate [Armed with javelin],
63 й сказали: ―Володарю, ми пригадали, що Той обманщик, коли ще був живий, казав: «Через три дні Я воскресну!»
saying, “Sir, we remember what that deceiver said while he was still alive: ‘After three days I will rise again.’
64 Тож накажи стерегти гробницю до третього дня. Щоб Його учні, прийшовши, не вкрали Його й не сказали народові, що Він воскрес із мертвих. І останній обман буде гірший від першого.
Command therefore that the tomb be made secure until the third day, lest perhaps his disciples come at night and steal him away, and tell the people, ‘He is risen from the dead;’ and the last deception will be worse than the first.”
65 Тоді Пилат відповів: ―Ви маєте охорону, ідіть та охороняйте, як знаєте.
Pilate [Armed with javelin] said to them, “You have a guard. Go, make it as secure as you can.”
66 Вони пішли, поставили охорону біля гробниці та закріпили камінь печаткою.
So they went with the guard and made the tomb secure, sealing the stone.
