Псалтирь 34

1 Псалом Давиду, внегда измени лице свое пред Авимелехом: и отпусти его, и отиде. Благословлю Господа на всякое время, выну хвала Его во устех моих.

Давидів, коли він удавав був причи́нного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. Я благословля́тиму Господа кожного ча́су, хвала́ Йому за́всіди в у́стах моїх!

2 О Господе похвалится душа моя: да услышат кротцыи и возвеселятся.

Душа моя буде хвалитися Господом, — хай це почують слухня́ні, і нехай звеселяться!

3 Возвеличите Господа со мною, и вознесем имя Его вкупе.

Зо мною звели́чуйте Господа, і підносьте Ім'я́ Його ра́зом!

4 Взысках Господа, и услыша мя и от всех скорбей моих избави мя.

Шукав я був Господа, — і Він озвався до мене, і від усіх небезпе́к мене ви́зволив.

5 Приступите к Нему и просветитеся, и лица ваша не постыдятся.

Приглядайтесь до Нього — й зася́єте, і не посоро́мляться ваші обличчя!

6 Сей нищий воззва, и Господь услыша и, и от всех скорбей его спасе и.

Цей убогий взивав, — і Господь його ви́слухав, і від усіх його бід його ви́зволив.

7 Ополчится Ангел Господень окрест боящихся Его и избавит их.

Ангол Господній табо́ром стає кругом тих, хто боїться його́, — і визво́лює їх.

8 Вкусите и видите, яко благ Господь: блажен муж, иже уповает Нань.

Скушту́йте й побачте, який добрий Госпо́дь, блаженна люди́на, що надію на Нього кладе́!

9 Бойтеся Господа, вси святии Его, яко несть лишения боящымся Его.

Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!

10 Богатии обнищаша и взалкаша: взыскающии же Господа не лишатся всякаго блага.

Левчуки́ бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі́.

11 Приидите, чада, послушайте мене, страху Господню научу вас.

Ходіть, діти, послухайте мене, — стра́ху Господнього я вас навчу!

12 Кто есть человек хотяй живот, любяй дни видети благи?

Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро́?

13 Удержи язык твой от зла и устне твои, еже не глаголати льсти.

Свого язика́ бережи від лихого, а уста свої — від гово́рений пі́дступу.

14 Уклонися от зла и сотвори благо: взыщи мира и пожени и.

Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!

15 Очи Господни на праведныя, и уши Его в молитву их.

Очі Господні на праведних, уші ж Його — на їхній зойк,

16 Лице же Господне на творящыя злая, еже потребити от земли память их.

Господнє лице — на злочинців, щоб ви́нищити їхню пам'ять з землі.

17 Воззваша праведнии, и Господь услыша их и от всех скорбей их избави их.

Коли пра́ведні кли́чуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визво́лює їх.

18 Близ Господь сокрушенных сердцем, и смиренныя духом спасет.

Господь зламаносе́рдим близьки́й, і впоко́рених духом спасає.

19 Многи скорби праведным, и от всех их избавит я Господь.

Багато лихого для праведного, та його визволя́є Господь з них усіх:

20 Хранит Господь вся кости их, ни едина от них сокрушится.

Він пильнує всі кості його, — із них жо́дна не зламається!

21 Смерть грешников люта, и ненавидящии праведнаго прегрешат.

Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто нена́видить праведного.

22 Избавит Господь душы раб Своих, и не прегрешат вси уповающии на Него.

Господь ви́зволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!