Romans 8
1 There is therefore now no condemnation to those who are in Christ Jesus, who don’t walk according to the flesh, but according to the Spirit.
Тим же то тепер нема ніякого осуду тим, що в Христї Ісусї не по тїлу ходять, а по духу.
2 For the law of the Spirit of life in Christ Jesus made me free from the law of sin and of death.
Закон бо духа життя в Христї Ісусї визволив мене від закону гріха і від смерти.
3 For what the law couldn’t do, in that it was weak through the flesh, God did, sending his own Son in the likeness of sinful flesh and for sin, he condemned sin in the flesh,
Позаяк закон, ослаблений тілом, був безсилен, то Бог, піславши Сина свого в подобі тїла гріховного і ради гріха, осудив гріх у тїлї,
4 that the ordinance of the law might be fulfilled in us who don’t walk according to the flesh, but according to the Spirit.
щоб оправданнє закону сповнилось в нас, которі не по тїлу ходимо, а по духу.
5 For those who live according to the flesh set their minds on the things of the flesh, but those who live according to the Spirit, the things of the Spirit.
Которі бо по тїлу, ті думають про тілесне, которі ж по духу, - про духовне.
6 For the mind of the flesh is death, but the mind of the Spirit is life and peace;
Думаннє бо тілесне - смерть, а думаннє духовне - життє і впокій.
7 because the mind of the flesh is hostile toward God, for it is not subject to God’s law, neither indeed can it be.
Тим що думаннє тілесне - ворогуваннє проти Бога; законові бо Божому не корить ся, та й не може.
8 Those who are in the flesh can’t please God.
Хто бо по тїлу, ті Богу вгодити не можуть.
9 But you are not in the flesh but in the Spirit, if it is so that the Spirit of God dwells in you. But if any man doesn’t have the Spirit of Christ, he is not his.
Ви ж не по тїлу, а в дусі, коли тільки Дух Божий, домує в вас. Коли ж хто Духа Христового не має, то сей не Його.
10 If Christ is in you, the body is dead because of sin, but the spirit is alive because of righteousness.
Коли ж Христос в вас, тоді тіло мертве для гріха, дух же живий ради праведности.
11 But if the Spirit of him who raised up Jesus from the dead dwells in you, he who raised up Christ Jesus from the dead will also give life to your mortal bodies through his Spirit who dwells in you.
Коли ж Дух Того, хто воскресив Ісуса з мертвих домує в вас, то Воскресивший Христа із мертвих оживить і смертні тїла ваші Духом своїм, що домує в вас.
12 So then, brothers, we are debtors, not to the flesh, to live after the flesh.
Тим же то, браттє, ми довжники не тілу, щоб, по тілу жити.
13 For if you live after the flesh, you must die; but if by the Spirit you put to death the deeds of the body, you will live.
Коли бо живете по тїлу, то помрете; коли ж духом дїла тїлесні мертвите, будете живі.
14 For as many as are led by the Spirit of God, these are children of God.
Котрі бо Духом Божим водять ся, ті сини Божі.
15 For you didn’t receive the spirit of bondage again to fear, but you received the Spirit of adoption, by whom we cry, “Abba! Father!”
Бо не прийняли ви духа неволї, знов на боязнь, а прийняли духа всиновлення, нимже покликуємо: Авва, Отче!
16 The Spirit himself testifies with our spirit that we are children of God;
Сей самий Дух сьвідкує нашому духові, що ми дїти Божі,
17 and if children, then heirs—heirs of God and joint heirs with Christ, if indeed we suffer with him, that we may also be glorified with him.
коли ж дїти, то й насдїдники, наслїдники Божі, а спільні наслїдники Христові, коли тільки з Ним страждемо, щоб з Ним і прославитись.
18 For I consider that the sufferings of this present time are not worthy to be compared with the glory which will be revealed toward us.
Думаю бо, що муки теперішнього часу недостойні слави, що має явитись в нас.
19 For the creation waits with eager expectation for the children of God to be revealed.
Бо дожиданнє творива дожидає одкриття синів Божих.
20 For the creation was subjected to vanity, not of its own will, but because of him who subjected it, in hope
Суетї бо твориво пїдневолидось не по волї, а через підневолившого, в надїї,
21 that the creation itself also will be delivered from the bondage of decay into the liberty of the glory of the children of God.
що й саме твориво визволить ся з неволї зотлїння на волю слави дітей Божих.
22 For we know that the whole creation groans and travails in pain together until now.
Знаємо бо, що все твориво вкупі стогне і мучить ся аж досї.
23 Not only so, but ourselves also, who have the first fruits of the Spirit, even we ourselves groan within ourselves, waiting for adoption, the redemption of our body.
Не тільки ж (воно), та й ми самі, первоплід духа маючи, й ми самі в собі стогнемо, ждучи всиновлення, избавлення тіла нашого.
24 For we were saved in hope, but hope that is seen is not hope. For who hopes for that which he sees?
Надїєю бо спаслись ми; надія ж видима не єсть надія; що бо хто бачить, чого й надіятись?
25 But if we hope for that which we don’t see, we wait for it with patience.
Коли ж надіємось, чого не бачимо, терпіннєм ждемо.
26 In the same way, the Spirit also helps our weaknesses, for we don’t know how to pray as we ought. But the Spirit himself makes intercession for us with groanings which can’t be uttered.
Так же само й Дух помагав нам в немощах наших; про що бо молитись нам так, як треба, не знаємо, та сам Дух заступаєть ся за нас стогнаннєм невимовним.
27 He who searches the hearts knows what is on the Spirit’s mind, because he makes intercession for the saints according to God.
Той же, хто вивідує серця, знає, яка думка в Духа; бо по Богу промовляє за сьвятих.
28 We know that all things work together for good for those who love God, for those who are called according to his purpose.
Знаємо ж, що люблячим Бога, усе допомагає до доброго, котрі по постанові покликані;
29 For whom he foreknew, he also predestined to be conformed to the image of his Son, that he might be the firstborn among many brothers.
бо котрих наперед узнав, тих наперед і призначив, бути подобним образу Сина Його, щоб Він був первородним між многими братами.
30 Whom he predestined, those he also called. Whom he called, those he also justified. Whom he justified, those he also glorified.
А кого наперед призначив, тих і покликав; а кого прикликав, тих і оправдив, а кого справдив, тих і прославив.
31 What then shall we say about these things? If God is for us, who can be against us?
Що ж скажемо на се? Коли Бог за нас, хто на нас?
32 He who didn’t spare his own Son, but delivered him up for us all, how would he not also with him freely give us all things?
Він, що свого Сина не пощадив, а за всіх нас видав Його, хиба ж з Ним і всього нам не подарує?
33 Who could bring a charge against God’s chosen ones? It is God who justifies.
Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог же, той, що оправдує!
34 Who is he who condemns? It is Christ who died, yes rather, who was raised from the dead, who is at the right hand of God, who also makes intercession for us.
Хто ж се, що осуджує? (Та ж) Христое умер, ба й воскрес; Він і по правиці в Отця, Він і заступаєть ся за нас!
35 Who shall separate us from the love of Christ? Could oppression, or anguish, or persecution, or famine, or nakedness, or peril, or sword?
Хто нас розлучить од любови Христової? чи горе, чи тіснота, чи гоненнє, чи голод, чи нагота, чи біда, чи меч?
36 Even as it is written, “For your sake we are killed all day long. We were accounted as sheep for the slaughter.”
Яко ж писано: задля тебе вбивають нас увесь день, полічено нас як овечок на заріз.
37 No, in all these things we are more than conquerors through him who loved us.
Та у всьому тому ми побіждаємо через Возлюбившого нас.
38 For I am persuaded that neither death, nor life, nor angels, nor principalities, nor things present, nor things to come, nor powers,
Упевнив ся бо я, що ні смерть, нї життє, нї ангели, ні князівства, нї сили, нї теперішнє, нї будуче,
39 nor height, nor depth, nor any other created thing will be able to separate us from God’s love which is in Christ Jesus our Lord.
нї висота, нї глибина, ні инше яке твориво не возможе нас розлучити від любови Божої, що в Христї Ісусї, Господі нашім.
