Romans 7
1 Or don’t you know, brothers (for I speak to men who know the law), that the law has dominion over a man for as long as he lives?
Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив?
2 For the woman that has a husband is bound by law to the husband while he lives, but if the husband dies, she is discharged from the law of the husband.
Бо мужня жона з живим мужем звязана законом, як же вмре муж її, тоді вона відзволена від мужа.
3 So then if, while the husband lives, she is joined to another man, she would be called an adulteress. But if the husband dies, she is free from the law, so that she is no adulteress, though she is joined to another man.
Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коди ж умре муж Її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.
4 Therefore, my brothers, you also were made dead to the law through the body of Christ, that you would be joined to another, to him who was raised from the dead, that we might produce fruit to God.
Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тілом Христовим, щоб бути вам иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.
5 For when we were in the flesh, the sinful passions which were through the law worked in our members to bring out fruit to death.
Як були бо ми в тїдї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смерті.
6 But now we have been discharged from the law, having died to that in which we were held; so that we serve in newness of the spirit, and not in oldness of the letter.
Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.
7 What shall we say then? Is the law sin? May it never be! However, I wouldn’t have known sin except through the law. For I wouldn’t have known coveting unless the law had said, “You shall not covet.”
Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.
8 But sin, finding occasion through the commandment, produced in me all kinds of coveting. For apart from the law, sin is dead.
Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.
9 I was alive apart from the law once, but when the commandment came, sin revived and I died.
Я ж колись жив окреме закому; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.
10 The commandment which was for life, this I found to be for death;
І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.
11 for sin, finding occasion through the commandment, deceived me, and through it killed me.
Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.
12 Therefore the law indeed is holy, and the commandment holy, righteous, and good.
Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.
13 Did then that which is good become death to me? May it never be! But sin, that it might be shown to be sin, was producing death in me through that which is good; that through the commandment sin might become exceedingly sinful.
Хиба ж добро принесло мені смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.
14 For we know that the law is spiritual, but I am fleshly, sold under sin.
Знаємо бо, що закон духовний, я ж тілесний, проданий під гріх.
15 For I don’t understand what I am doing. For I don’t practice what I desire to do; but what I hate, that I do.
Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.
16 But if what I don’t desire, that I do, I consent to the law that it is good.
Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.
17 So now it is no more I that do it, but sin which dwells in me.
Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в мені.
18 For I know that in me, that is, in my flesh, dwells no good thing. For desire is present with me, but I don’t find it doing that which is good.
Знаю бо, що не живе в мені (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотіннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).
19 For the good which I desire, I don’t do; but the evil which I don’t desire, that I practice.
Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.
20 But if what I don’t desire, that I do, it is no more I that do it, but sin which dwells in me.
Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже. не я те роблю, а гріх, що домує в мені.
21 I find then the law that, while I desire to do good, evil is present.
Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.
22 For I delight in God’s law after the inward person,
Бо я кохаюсь у законі Божому по нутряному чоловікові,
23 but I see a different law in my members, warring against the law of my mind, and bringing me into captivity under the law of sin which is in my members.
бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і иідневолюе мене законові гріха, що в членах моїх.
24 What a wretched man I am! Who will deliver me out of the body of this death?
Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тіла смерти сієї?
25 I thank God through Jesus Christ, our Lord! So then with the mind, I myself serve God’s law, but with the flesh, sin’s law.
Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тілом же закону гріховному.
