Matthew 9
1 He entered into a boat and crossed over, and came into his own city.
[Ісус] сів у човен та, перепливши [море], прибув до Свого міста.
2 Behold, they brought to him a man who was paralyzed, lying on a bed. Jesus, seeing their faith, said to the paralytic, “Son, cheer up! Your sins are forgiven you.”
І ось до Нього принесли паралізованого, що лежав на носилках. Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: «Не бійся, сину! Прощаються тобі гріхи твої!»
3 Behold, some of the scribes said to themselves, “This man blasphemes.”
Але деякі книжники почали говорити між собою: «Він богохульствує!»
4 Jesus, knowing their thoughts, said, “Why do you think evil in your hearts?
Тоді Ісус, знаючи їхні думки, сказав: «Чому ви думаєте погано у ваших серцях?
5 For which is easier, to say, ‘Your sins are forgiven;’ or to say, ‘Get up, and walk’?
Що легше сказати: „Прощаються твої гріхи!“чи „Встань і ходи!“?
6 But that you may know that the Son of Man has authority on earth to forgive sins—” (then he said to the paralytic), “Get up, and take up your mat, and go to your house.”
Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». Тоді сказав паралізованому: «Встань, візьми свою постіль та йди додому!»
7 He arose and departed to his house.
І, вставши, чоловік пішов додому.
8 But when the multitudes saw it, they marveled and glorified God, who had given such authority to men.
Побачивши це, натовп злякався й почав прославляти Бога, Який дав людям таку владу.
9 As Jesus passed by from there, he saw a man called Matthew sitting at the tax collection office. He said to him, “Follow me.” He got up and followed him.
Коли Ісус повертався звідти, то побачив чоловіка, на ім’я Матвій, що сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!» Той, вставши, пішов за Ісусом.
10 As he sat in the house, behold, many tax collectors and sinners came and sat down with Jesus and his disciples.
І коли [Ісус] сидів за столом у домі [Матвія], то прийшло багато митників та грішників і їли разом з Ісусом та Його учнями.
11 When the Pharisees saw it, they said to his disciples, “Why does your teacher eat with tax collectors and sinners?”
Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: ―Чому ваш Учитель їсть разом із митниками й грішниками?
12 When Jesus heard it, he said to them, “Those who are healthy have no need for a physician, but those who are sick do.
[Ісус] же, почувши це, відповів: ―Не здорові потребують лікаря, а хворі.
13 But you go and learn what this means: ‘I desire mercy, and not sacrifice,’ for I came not to call the righteous, but sinners to repentance.”
Ідіть же й навчіться, що значить: «Милосердя хочу, а не жертви». Бо Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.
14 Then John’s disciples came to him, saying, “Why do we and the Pharisees fast often, but your disciples don’t fast?”
Тоді прийшли до Нього Іванові учні й запитали: ―Чому ми та фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять?
15 Jesus said to them, “Can the friends of the bridegroom mourn as long as the bridegroom is with them? But the days will come when the bridegroom will be taken away from them, and then they will fast.
Ісус відповів: ―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними? Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді поститимуть.
16 No one puts a piece of unshrunk cloth on an old garment; for the patch would tear away from the garment, and a worse hole is made.
Ніхто ж не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка з неї збіжиться та відірве з одежі, і діра стає ще більшою.
17 Neither do people put new wine into old wine skins, or else the skins would burst, and the wine be spilled, and the skins ruined. No, they put new wine into fresh wine skins, and both are preserved.”
Ніхто не наливає молодого вина в старі бурдюки, адже бурдюки розірвуться – і вино виллється, а бурдюки пропадуть. Молоде вино вливають у нові бурдюки – і збережеться й одне, і друге.
18 While he told these things to them, behold, a ruler came and worshiped him, saying, “My daughter has just died, but come and lay your hand on her, and she will live.”
Коли [Ісус] казав їм це, ось прийшов один із керівників [синагоги], вклонився Йому та сказав: «Моя донька тільки що померла, але прийди та поклади на неї Свою руку – і вона оживе».
19 Jesus got up and followed him, as did his disciples.
Піднявшись, Ісус з учнями пішли за ним.
20 Behold, a woman who had a discharge of blood for twelve years came behind him, and touched the fringe of his garment;
І ось одна жінка, яка дванадцять років страждала на кровотечу, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одежі,
21 for she said within herself, “If I just touch his garment, I will be made well.”
бо вона говорила сама собі: «Якщо хоч доторкнуся до Його одежі, то одужаю!».
22 But Jesus, turning around and seeing her, said, “Daughter, cheer up! Your faith has made you well.” And the woman was made well from that hour.
Ісус же, повернувшись, побачив її та сказав: «Не бійся, донько! Твоя віра врятувала тебе». І жінка одразу була зцілена.
23 When Jesus came into the ruler’s house and saw the flute players and the crowd in noisy disorder,
Коли Ісус прийшов у дім керівника [синагоги, ] то побачив там сопілкарів та засмучених людей.
24 he said to them, “Make room, because the girl isn’t dead, but sleeping.” They were ridiculing him.
Він сказав їм: «Вийдіть, бо дівчинка не померла, а спить». Але вони почали глузувати з Нього.
25 But when the crowd was sent out, he entered in, took her by the hand, and the girl arose.
Коли ж натовп вивели, [Ісус] зайшов [до кімнати], узяв дівчинку за руку, і вона встала.
26 The report of this went out into all that land.
Звістка про це розійшлася по всій тій країні.
27 As Jesus passed by from there, two blind men followed him, calling out and saying, “Have mercy on us, son of David!”
Коли Ісус вийшов звідти, за Ним пішли двоє сліпих, які кричали: ―Змилуйся над нами, Сину Давидів!
28 When he had come into the house, the blind men came to him. Jesus said to them, “Do you believe that I am able to do this?” They told him, “Yes, Lord.”
Коли ж Він увійшов у дім, сліпі підійшли до Нього, і Ісус запитав їх: ―Вірите, що Я можу це зробити? ―Так, Господи, – відповіли вони.
29 Then he touched their eyes, saying, “According to your faith be it done to you.”
Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, кажучи: ―За вірою вашою нехай станеться вам!
30 Then their eyes were opened. Jesus strictly commanded them, saying, “See that no one knows about this.”
І їхні очі відкрилися. Ісус же суворо застеріг їх, кажучи: ―Дивіться, щоб ніхто не довідався!
31 But they went out and spread abroad his fame in all that land.
Але вони, вийшовши, розповідали про Нього всюди по тій країні.
32 As they went out, behold, a mute man who was demon possessed was brought to him.
Коли ж вони виходили, то ось привели до Нього німого чоловіка, який був біснуватим.
33 When the demon was cast out, the mute man spoke. The multitudes marveled, saying, “Nothing like this has ever been seen in Israel!”
Як тільки демон вийшов, [німий] чоловік заговорив; і весь натовп дивувався кажучи: «Ніколи такого не траплялося в Ізраїлі».
34 But the Pharisees said, “By the prince of the demons, he casts out demons.”
Але фарисеї казали: «Він виганяє демонів [силою] володаря демонів».
35 Jesus went about all the cities and the villages, teaching in their synagogues and preaching the Good News of the Kingdom, and healing every disease and every sickness among the people.
Ісус ходив через усі міста та села й навчав у їхніх синагогах, проповідуючи Добру Звістку Царства [Небесного]. Він зцілював усі хвороби та недуги.
36 But when he saw the multitudes, he was moved with compassion for them because they were harassed and scattered, like sheep without a shepherd.
Побачивши людей, [Ісус] змилосердився над ними, тому що вони були втомлені та безпорадні, як вівці, що не мають пастуха.
37 Then he said to his disciples, “The harvest indeed is plentiful, but the laborers are few.
Тоді Він промовив до своїх учнів: «Жнива насправді великі, а робітників мало,
38 Pray therefore that the Lord of the harvest will send out laborers into his harvest.”
тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої».
