Matthew 14
1 At that time, Herod the tetrarch heard the report concerning Jesus,
Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
2 and said to his servants, “This is John the Baptizer. He is risen from the dead. That is why these powers work in him.”
і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него,
3 For Herod had arrested John, bound him, and put him in prison for the sake of Herodias, his brother Philip’s wife.
Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
4 For John said to him, “It is not lawful for you to have her.”
Бо казав йому Иоан: Не годить ся тобі мати її.
5 When he would have put him to death, he feared the multitude, because they counted him as a prophet.
І, хотїв його стратити, та опасувась народу; бо мали його за пророка.
6 But when Herod’s birthday came, the daughter of Herodias danced among them and pleased Herod.
У день же родин Іродових, дочка Іродиядвна танцювала перед ними й догодила Іродові.
7 Therefore he promised with an oath to give her whatever she should ask.
За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
8 She, being prompted by her mother, said, “Give me here on a platter the head of John the Baptizer.”
Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Иоана Хрестителя.
9 The king was grieved, but for the sake of his oaths and of those who sat at the table with him, he commanded it to be given,
І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сиділи з ним за столом, звелїв дати.
10 and he sent and beheaded John in the prison.
І, пославши, стяв Йоана в темниці.
11 His head was brought on a platter and given to the young lady; and she brought it to her mother.
І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
12 His disciples came, took the body, and buried it. Then they went and told Jesus.
І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
13 Now when Jesus heard this, he withdrew from there in a boat to a deserted place apart. When the multitudes heard it, they followed him on foot from the cities.
Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, піишов слідом за Ним пішки з городів.
14 Jesus went out, and he saw a great multitude. He had compassion on them and healed their sick.
І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
15 When evening had come, his disciples came to him, saying, “This place is deserted, and the hour is already late. Send the multitudes away, that they may go into the villages, and buy themselves food.”
Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
16 But Jesus said to them, “They don’t need to go away. You give them something to eat.”
Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
17 They told him, “We only have here five loaves and two fish.”
Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві рибі.
18 He said, “Bring them here to me.”
Він же рече: Принесіть менї їх сюди.
19 He commanded the multitudes to sit down on the grass; and he took the five loaves and the two fish, and looking up to heaven, he blessed, broke and gave the loaves to the disciples; and the disciples gave to the multitudes.
І звелїв народові посідати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві рибі, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
20 They all ate and were filled. They took up twelve baskets full of that which remained left over from the broken pieces.
І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
21 Those who ate were about five thousand men, in addition to women and children.
А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дітей.
22 Immediately Jesus made the disciples get into the boat and go ahead of him to the other side, while he sent the multitudes away.
І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
23 After he had sent the multitudes away, he went up into the mountain by himself to pray. When evening had come, he was there alone.
А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
24 But the boat was now in the middle of the sea, distressed by the waves, for the wind was contrary.
Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
25 In the fourth watch of the night, Jesus came to them, walking on the sea.
У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
26 When the disciples saw him walking on the sea, they were troubled, saying, “It’s a ghost!” and they cried out for fear.
І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
27 But immediately Jesus spoke to them, saying, “Cheer up! It is I! Don’t be afraid.”
Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
28 Peter answered him and said, “Lord, if it is you, command me to come to you on the waters.”
Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, зведи менї йти то Тебе по водї.
29 He said, “Come!” Peter stepped down from the boat and walked on the waters to come to Jesus.
Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
30 But when he saw that the wind was strong, he was afraid, and beginning to sink, he cried out, saying, “Lord, save me!”
Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
31 Immediately Jesus stretched out his hand, took hold of him, and said to him, “You of little faith, why did you doubt?”
Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
32 When they got up into the boat, the wind ceased.
І як увійшли вони в човен, утих вітер.
33 Those who were in the boat came and worshiped him, saying, “You are truly the Son of God!”
А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
34 When they had crossed over, they came to the land of Gennesaret.
І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
35 When the people of that place recognized him, they sent into all that surrounding region and brought to him all who were sick;
І дознавши Його тамешні люде, послали по всій тій околиці, і приводили до Него всіх недужих;
36 and they begged him that they might just touch the fringe of his garment. As many as touched it were made whole.
і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.
