Matthew 13
1 On that day Jesus went out of the house and sat by the seaside.
Тогож дня вийшов Ісус із господи, та й сїв край моря.
2 Great multitudes gathered to him, so that he entered into a boat and sat; and all the multitude stood on the beach.
І зібралось до Него багато, народу, так що Він увійшов у човен, та й сїв; а ввесь народ стояв на березї.
3 He spoke to them many things in parables, saying, “Behold, a farmer went out to sow.
І промовляв до него багато приповістями, глаголючи: Ото вийшов сїяч сїяти;
4 As he sowed, some seeds fell by the roadside, and the birds came and devoured them.
і як він сїяв, инше впало край шляху, й прилетіло птаство, та й повизбирувало його.
5 Others fell on rocky ground, where they didn’t have much soil, and immediately they sprang up, because they had no depth of earth.
Инше ж упало на каменистому, де не мало землї багато, й зараз посходило, бо не мало глибокої землї;
6 When the sun had risen, they were scorched. Because they had no root, they withered away.
як же зійшло сонце, то й повяло воно, а, не мавши кореня, посохло.
7 Others fell among thorns. The thorns grew up and choked them.
А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його.
8 Others fell on good soil and yielded fruit: some one hundred times as much, some sixty, and some thirty.
Инше яг упало на добру землю, і дало овощ, одно в сотеро, друге в шісьдесятеро, инше ж у трийцятеро.
9 He who has ears to hear, let him hear.”
Хто мав уші слухати, нехай слухав.
10 The disciples came, and said to him, “Why do you speak to them in parables?”
І, приступивши ученики, казали до Него: На що ти глаголеш до них приповістями?
11 He answered them, “To you it is given to know the mysteries of the Kingdom of Heaven, but it is not given to them.
Він же, озвавшись, рече до них: Вам дано знати тайни царства небесного, їм же не дано.
12 For whoever has, to him will be given, and he will have abundance; but whoever doesn’t have, from him will be taken away even that which he has.
Хто бо мав, тому дасть ся, й надто мати ме; а хто не мав, в того візьметь ся й те, що мав;
13 Therefore I speak to them in parables, because seeing they don’t see, and hearing, they don’t hear, neither do they understand.
Тим я глаголю до них приповістями: бо, дивлячись, не бачять, і слухаючи, не чують, анї розуміють.
14 In them the prophecy of Isaiah is fulfilled, which says, ‘By hearing you will hear, and will in no way understand; Seeing you will see, and will in no way perceive;
І справджуєть ся на них пророцтво Ісаії, що глаголе: Слухом слухати мете, та й не зрозумієте, й, дивлячись, бачити мете, та й не постережете.
15 for this people’s heart has grown callous, their ears are dull of hearing, and they have closed their eyes; or else perhaps they might perceive with their eyes, hear with their ears, understand with their heart, and would turn again, and I would heal them.’
Затверділо бо серце народу сього, й ушима тяжко чують, й очі свої вони заплющили, щоб инкоди не побачити очима, й не почути ушима, й не зрозуміти серцем, і не навернутись, щоб сцїлив я їх.
16 “But blessed are your eyes, for they see; and your ears, for they hear.
Ваші ж очі блаженні, бо бачать, і уші ваші, бо чують.
17 For most certainly I tell you that many prophets and righteous men desired to see the things which you see, and didn’t see them; and to hear the things which you hear, and didn’t hear them.
Істино бо глаголю вам: Що многі пророки а праведники бажали бачити, що ви бачите, та й не бачили; й чути, що ви чуєте, та й не чули.
18 “Hear, then, the parable of the farmer.
Оце ж послухайте приповістї про сїяча.
19 When anyone hears the word of the Kingdom and doesn’t understand it, the evil one comes and snatches away that which has been sown in his heart. This is what was sown by the roadside.
Коли хто чує слово царства, й не зрозумів, приходить лукавий, та й хапає, що посїяно у него в серцї. Се - засїяний край шляху.
20 What was sown on the rocky places, this is he who hears the word and immediately with joy receives it;
А засїяний на каменистому, се той, що чує слово, й зараз приймає його з радостю:
21 yet he has no root in himself, but endures for a while. When oppression or persecution arises because of the word, immediately he stumbles.
тільки же не мав він кореня в собі, він до часу; як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнить ся.
22 What was sown among the thorns, this is he who hears the word, but the cares of this age and the deceitfulness of riches choke the word, and he becomes unfruitful. (aiōn g165)
А засіяний в тернинї, се той, що чув слово, та журба віку сього і омана богацтва глушить слово, й робить ся без'овочним. (aiōn g165)
23 What was sown on the good ground, this is he who hears the word and understands it, who most certainly bears fruit and produces, some one hundred times as much, some sixty, and some thirty.”
Засіяний же на добрій землї, се той, що чує слово й розуміє, й дав овощ; і родить одно в сотеро, друге в шістьдесятеро, инше ж у трийцятеро.
24 He set another parable before them, saying, “The Kingdom of Heaven is like a man who sowed good seed in his field,
Ще иншу приповість подав їм, глаголючи: Уподобилось царство небесне чоловікові, що сїв добре насіннє на ниві своїй;
25 but while people slept, his enemy came and sowed darnel weeds also among the wheat, and went away.
як же люде спали, прийшов ворог його, й насїяв куколю між пшеницю, та й піишов.
26 But when the blade sprang up and produced grain, then the darnel weeds appeared also.
Як же зійшов засїв, та приніс овощ, показавсь тоді й кукіль.
27 The servants of the householder came and said to him, ‘Sir, didn’t you sow good seed in your field? Where did these darnel weeds come from?’
І прийшли слуги господаря того, та й кажуть йому: Пане, хиба ти не добре насїннє сіяв на твоїй ниві? Звідкіля ж узяв ся кукіль?
28 “He said to them, ‘An enemy has done this.’ “The servants asked him, ‘Do you want us to go and gather them up?’
Він же рече Їм: Се зробив чоловік ворог. Слуги ж сказали йому: Чи хочеш, щоб ми пійшли та випололи його?
29 “But he said, ‘No, lest perhaps while you gather up the darnel weeds, you root up the wheat with them.
Він же рече: Нї, щоб виполюючи кукіль, разом з ним і пшеницї не повиривали.
30 Let both grow together until the harvest, and in the harvest time I will tell the reapers, “First, gather up the darnel weeds, and bind them in bundles to burn them; but gather the wheat into my barn.”’”
Нехай ростуть обоє до жнив, а в жнива я скажу женцям: Зберіть перш кукіль та повяжіть у снопи, щоб спалити, а пшеницю зложіть у клунї в мене.
31 He set another parable before them, saying, “The Kingdom of Heaven is like a grain of mustard seed which a man took, and sowed in his field,
Иншу приповість подав їм, глаголючи: Царство небесне подібне зерну горчицї, що, взявши чоловік, посіяв на ниві своїй.
32 which indeed is smaller than all seeds. But when it is grown, it is greater than the herbs and becomes a tree, so that the birds of the air come and lodge in its branches.”
Найдрібнїще воно між усяким насїннєм; як же виросте, то стане найбуйнїщим між яриною, і зробить ся деревом, так що птаство небесне прилїтає кублитись між гіллєм його.
33 He spoke another parable to them. “The Kingdom of Heaven is like yeast which a woman took and hid in three measures of meal, until it was all leavened.”
Иншу приповість сказав їм, глаголючи: Царство небесне подібне квасу, що жінка візьме та й рощиаить ним три мірки борошна (муки), нова все вкисне.
34 Jesus spoke all these things in parables to the multitudes; and without a parable, he didn’t speak to them,
Все це говорив Ісус людям приповістями, а без приповістей не говорив їм:
35 that it might be fulfilled which was spoken through the prophet, saying, “I will open my mouth in parables; I will utter things hidden from the foundation of the world.”
щоб справдилось, що сказав пророк, глаголючи: Одкрию в приповістях уста мої, промовлю втаєне від настання сьвіта.
36 Then Jesus sent the multitudes away, and went into the house. His disciples came to him, saying, “Explain to us the parable of the darnel weeds of the field.”
Тоді одіслав Ісус людей та й пійшов до дому; і приступили до Него ученики Його, говорячи: Виясни нам приповість про кукіль на ниві.
37 He answered them, “He who sows the good seed is the Son of Man,
Він же, озвавшись, рече їм: Сїючий добре насіннє, се Син чоловічий;
38 the field is the world, the good seeds are the children of the Kingdom, and the darnel weeds are the children of the evil one.
а нива, се сьвіт; добре ж насіннє, се сини царства; а кукіль, се сини лукавого;
39 The enemy who sowed them is the devil. The harvest is the end of the age, and the reapers are angels. (aiōn g165)
ворог, що всіяв його, се диявол; жнива, се конець сьвіта; а женцї, се ангели. (aiōn g165)
40 As therefore the darnel weeds are gathered up and burned with fire; so will it be at the end of this age. (aiōn g165)
Оце ж, як той кукіль збираєть ся та палить ся огнем, так буде при кінці сьвіта сього: (aiōn g165)
41 The Son of Man will send out his angels, and they will gather out of his Kingdom all things that cause stumbling and those who do iniquity,
Пошле Син чоловічий ангели свої, й позбирають вони з царства Його все, що блазнить, і всіх, що роблять беззаконнє,
42 and will cast them into the furnace of fire. There will be weeping and gnashing of teeth.
та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.
43 Then the righteous will shine like the sun in the Kingdom of their Father. He who has ears to hear, let him hear.
Тодї праведні сияти муть, як сонце в царстві Отця свого. Хто має уші слухати, нехай слухає.
44 “Again, the Kingdom of Heaven is like treasure hidden in the field, which a man found and hid. In his joy, he goes and sells all that he has and buys that field.
Знов, царство небесне подібне скарбу, закопаному на ниві: що, знайшовши його чоловік, приховав, і, радіючи, йде та й продав все, що має, та й купує ту ниву.
45 “Again, the Kingdom of Heaven is like a man who is a merchant seeking fine pearls,
Знов, царство небесне подібне чоловікові купцеві, що шукає добрих перед;
46 who having found one pearl of great price, he went and sold all that he had and bought it.
і знайшовши він одну перлу дорогоцінну, пійшов та й продав усе, що мав, та й купив її.
47 “Again, the Kingdom of Heaven is like a dragnet that was cast into the sea and gathered some fish of every kind,
Знов, царство небесне подібне неводові, що закинуто в море, й що зайняв усячини;
48 which, when it was filled, fishermen drew up on the beach. They sat down and gathered the good into containers, but the bad they threw away.
як же став повен, то витягли його на беріг, і посїдавши, вибрали що добре, у посуд, а що погане, те геть повикидали.
49 So it will be in the end of the world. The angels will come and separate the wicked from among the righteous, (aiōn g165)
Так буде й при кінцї сьвіту: вийдуть ангели, та й повідлучають лихих зміж праведних, (aiōn g165)
50 and will cast them into the furnace of fire. There will be weeping and gnashing of teeth.”
та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.
51 Jesus said to them, “Have you understood all these things?” They answered him, “Yes, Lord.”
І рече Ісус до них: Чи зрозуміли ви все? Кажуть вони Йому: Так, Господи.
52 He said to them, “Therefore every scribe who has been made a disciple in the Kingdom of Heaven is like a man who is a householder, who brings out of his treasure new and old things.”
Він же рече їм: Тим же то кожен письменник, навчений про царство небесне, подібен чоловікові господареві, що виносить із свого скарбу нове й старе.
53 When Jesus had finished these parables, he departed from there.
І сталось, як скінчив Ісус оцї приповістї, пійшов ізвідтіля.
54 Coming into his own country, he taught them in their synagogue, so that they were astonished and said, “Where did this man get this wisdom and these mighty works?
І, прийшовши у свою країну, навчав їх у школї їх, так що вони дивувались і казали: Звідкіля в Сього така премудрість і сила?
55 Isn’t this the carpenter’s son? Isn’t his mother called Mary, and his brothers James, Joses, Simon, and Judas?
Хиба Він не син теслї? хиба не Його мати зветься Мария? а брати Його Яков, та Йосій, та Симон, та Юда?
56 Aren’t all of his sisters with us? Where then did this man get all of these things?”
хиба не Його сестри між нами? Звідкіля ж се все в Него?
57 They were offended by him. But Jesus said to them, “A prophet is not without honor, except in his own country and in his own house.”
І поблазнились Ним. Ісус же рече до них: Не є пророк без чести, хиба що в своїй отчинї та в своїй домівцї.
58 He didn’t do many mighty works there because of their unbelief.
І не зробив там многих чудес через недовірство їх.
