Mark 8
1 In those days, when there was a very great multitude, and they had nothing to eat, Jesus called his disciples to himself and said to them,
Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:
2 “I have compassion on the multitude, because they have stayed with me now three days and have nothing to eat.
Жаль мені народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;
3 If I send them away fasting to their home, they will faint on the way, for some of them have come a long way.”
А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозі; деякі бо з них здалека поприходили.
4 His disciples answered him, “From where could one satisfy these people with bread here in a deserted place?”
І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлібом у пустині?
5 He asked them, “How many loaves do you have?” They said, “Seven.”
І питав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж кажуть: Сїм.
6 He commanded the multitude to sit down on the ground, and he took the seven loaves. Having given thanks, he broke them and gave them to his disciples to serve, and they served the multitude.
І звелів Він народові сїдати на землі; і взявши сім хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клади перед народом.
7 They also had a few small fish. Having blessed them, he said to serve these also.
І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
8 They ate and were filled. They took up seven baskets of broken pieces that were left over.
Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сім кошів.
9 Those who had eaten were about four thousand. Then he sent them away.
Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
10 Immediately he entered into the boat with his disciples and came into the region of Dalmanutha.
І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
11 The Pharisees came out and began to question him, seeking from him a sign from heaven and testing him.
І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
12 He sighed deeply in his spirit and said, “Why does this generation seek a sign? Most certainly I tell you, no sign will be given to this generation.”
І зітхнувша Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
13 He left them, and again entering into the boat, departed to the other side.
І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
14 They forgot to take bread; and they didn’t have more than one loaf in the boat with them.
І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
15 He warned them, saying, “Take heed: beware of the yeast of the Pharisees and the yeast of Herod.”
І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.
16 They reasoned with one another, saying, “It’s because we have no bread.”
І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
17 Jesus, perceiving it, said to them, “Why do you reason that it’s because you have no bread? Don’t you perceive yet or understand? Is your heart still hardened?
І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затверділе маєте серце ваше?
18 Having eyes, don’t you see? Having ears, don’t you hear? Don’t you remember?
Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?
19 When I broke the five loaves among the five thousand, how many baskets full of broken pieces did you take up?” They told him, “Twelve.”
Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.
20 “When the seven loaves fed the four thousand, how many baskets full of broken pieces did you take up?” They told him, “Seven.”
Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.
21 He asked them, “Don’t you understand yet?”
І рече їм: Як же ви не розумієте?
22 He came to Bethsaida. They brought a blind man to him and begged him to touch him.
І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.
23 He took hold of the blind man by the hand, and brought him out of the village. When he had spat on his eyes, and laid his hands on him, he asked him if he saw anything.
І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.
24 He looked up, and said, “I see men, but I see them like walking trees.”
І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.
25 Then again he laid his hands on his eyes. He looked intently, and was restored, and saw everyone clearly.
Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.
26 He sent him away to his house, saying, “Don’t enter into the village, nor tell anyone in the village.”
І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нікому в селї.
27 Jesus went out, with his disciples, into the villages of Caesarea Philippi. On the way he asked his disciples, “Who do men say that I am?”
І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, - кажуть люде?
28 They told him, “John the Baptizer, and others say Elijah, but others, one of the prophets.”
Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.
29 He said to them, “But who do you say that I am?” Peter answered, “You are the Christ.”
А він рече їм: Ви ж, хто скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.
30 He commanded them that they should tell no one about him.
І наказав їм, щоб нікому не казали про Него.
31 He began to teach them that the Son of Man must suffer many things, and be rejected by the elders, the chief priests, and the scribes, and be killed, and after three days rise again.
І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третій день воскресне Він.
32 He spoke to them openly. Peter took him and began to rebuke him.
І явно слово гляголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.
33 But he, turning around and seeing his disciples, rebuked Peter, and said, “Get behind me, Satan! For you have in mind not the things of God, but the things of men.”
Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.
34 He called the multitude to himself with his disciples and said to them, “Whoever wants to come after me, let him deny himself, and take up his cross, and follow me.
І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слідом за мною.
35 For whoever wants to save his life will lose it; and whoever will lose his life for my sake and the sake of the Good News will save it.
Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.
36 For what does it profit a man to gain the whole world and forfeit his life?
Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?
37 For what will a man give in exchange for his life?
Або що дасть чоловік у замін душі своєї?
38 For whoever will be ashamed of me and of my words in this adulterous and sinful generation, the Son of Man also will be ashamed of him when he comes in his Father’s glory with the holy angels.”
Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.
