Mark 3
1 He entered again into the synagogue, and there was a man there whose hand was withered.
І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку.
2 They watched him, whether he would heal him on the Sabbath day, that they might accuse him.
І назирали Його, чи сцїлить його в суботу, щоб обвинуватити Його.
3 He said to the man whose hand was withered, “Stand up.”
І рече до сухорукого чоловіка: Стань посередині.
4 He said to them, “Is it lawful on the Sabbath day to do good or to do harm? To save a life or to kill?” But they were silent.
І рече до них: Чи годить ся в суботу добро робити, чи зло робити? життє спасати, чи погубляти? Вони ж мовчали.
5 When he had looked around at them with anger, being grieved at the hardening of their hearts, he said to the man, “Stretch out your hand.” He stretched it out, and his hand was restored as healthy as the other.
І, позирнувши на них кругом гнівно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рехе чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.
6 The Pharisees went out, and immediately conspired with the Herodians against him, how they might destroy him.
І вийшовши Фарисеї, зараз з Iродиянами зробили раду на Него, як Його погубити.
7 Jesus withdrew to the sea with his disciples; and a great multitude followed him from Galilee, from Judea,
Ісус же відійшов з учениками своїми до моря; а великий натовп із Галилеї йшов за Ним, і з Юдеї,
8 from Jerusalem, from Idumaea, beyond the Jordan, and those from around Tyre and Sidon. A great multitude, hearing what great things he did, came to him.
і з Єрусалиму, й з Ідумеї, і зза Йордану; й ті, що кругом Тира та Сидона, натовп великий, прочувши, скільки Він робив, поприходили до Него.
9 He spoke to his disciples that a little boat should stay near him because of the crowd, so that they wouldn’t press on him.
І сказав Він ученикам своїм наготовити Йому човна задля народу щоб не тиснулись до Него.
10 For he had healed many, so that as many as had diseases pressed on him that they might touch him.
Многих бо сцїлив, так що видались на Него, щоб приторкнутись до Него, хто з них мав недуги.
11 The unclean spirits, whenever they saw him, fell down before him and cried, “You are the Son of God!”
А духи нечисті, як бачили Його то падали ниць перед Ним, і кричали, говорячи: Ти єси Син Божий.
12 He sternly warned them that they should not make him known.
І остро грозив їм, щоб Його не виявляли.
13 He went up into the mountain and called to himself those whom he wanted, and they went to him.
І вийшов Він на гору, й покликав, кого схотів сам, і поприходили до Него.
14 He appointed twelve, that they might be with him, and that he might send them out to preach
І настановив дванайцятьох, щоб були з Ним, і щоб посилати їх проповідувати,
15 and to have authority to heal sicknesses and to cast out demons:
і щоб мали силу сцїляти недуги, й виганяти біси.
16 Simon (to whom he gave the name Peter);
І дав Симонові імя Петр;
17 James the son of Zebedee; and John, the brother of James, (whom he called Boanerges, which means, Sons of Thunder);
та Якова Зеведеєвого, та Йоана, брата Якового, й дав їм імена Воанер-гес, що єсть: Сини громові;
18 Andrew; Philip; Bartholomew; Matthew; Thomas; James, the son of Alphaeus; Thaddaeus; Simon the Zealot;
та Андрея, та Филипа, та Вартоломея, та Маттея, та Тому, та Якова Алфєєвого, та Тадея, та Симона Хананця,
19 and Judas Iscariot, who also betrayed him. Then he came into a house.
та Юду Іскариодького, що зрадив Його.
20 The multitude came together again, so that they could not so much as eat bread.
Входять вони в господу, і знов сходить ся народ, так що не могли анї хлїба з'їсти.
21 When his friends heard it, they went out to seize him; for they said, “He is insane.”
І прочувши свояки Його, вийшли взяти Його; казали бо, що Він не при собі.
22 The scribes who came down from Jerusalem said, “He has Beelzebul,” and, “By the prince of the demons he casts out the demons.”
А письменники, поприходивши з Єрусалиму, казали, що Вельзевула має, і що бісовським князем виганяє біси.
23 He summoned them and said to them in parables, “How can Satan cast out Satan?
І, покликавши їх, говорив до них приповістями: Як може сатана сатану виганяти?
24 If a kingdom is divided against itself, that kingdom cannot stand.
І коли царство проти себе роздїлить ся, не може стояти царство те.
25 If a house is divided against itself, that house cannot stand.
І коли господа проти себе роздїлить ся, не може стояти господа тая.
26 If Satan has risen up against himself, and is divided, he can’t stand, but has an end.
І коли сатана устав проти себе, й розділив ся, не може стояти, а копець йому.
27 But no one can enter into the house of the strong man to plunder unless he first binds the strong man; then he will plunder his house.
Не може нїхто надоби сильного, ввійшовши в господу його, пожакувати, як перше сильного не звяже; аж тодї господу його пограбить.
28 “Most certainly I tell you, all sins of the descendants of man will be forgiven, including their blasphemies with which they may blaspheme;
Істино глаголю вам: Що всї гріхи відпустять ся синам чоловічим, і хули, якими б вони нї хулили;
30 —because they said, “He has an unclean spirit.”
бо казали: Духа нечистого має.
31 His mother and his brothers came, and standing outside, they sent to him, calling him.
Приходять тодї брати й мати його, й стоячи на дворі, послали до Него, кличучи Його.
32 A multitude was sitting around him, and they told him, “Behold, your mother, your brothers, and your sisters are outside looking for you.”
І сидїв народ круг Него; кажуть же Йому: Ось мати Твоя і брати Твої на дворі шукають Тебе.
33 He answered them, “Who are my mother and my brothers?”
І, озвавшись до них, рече: Хто се мати моя, або брати мої?
34 Looking around at those who sat around him, he said, “Behold, my mother and my brothers!
І, позирнувши кругом по тих, що сидїли коло Него, рече: Оце мати моя, і брати мої!
35 For whoever does the will of God is my brother, my sister, and mother.”
Хто бо чинити ме волю Божу, той брат менї, й сестра моя, і мати.
