Luke 23
1 The whole company of them rose up and brought him before Pilate.
Усе зібрання піднялося, і повели Його до Пилата.
2 They began to accuse him, saying, “We found this man perverting the nation, forbidding paying taxes to Caesar, and saying that he himself is Christ, a king.”
Там почали звинувачувати Його: ―Ми встановили, що Він вводить народ в оману, забороняє сплачувати Кесареві податок і називає Себе Христом, Царем.
3 Pilate asked him, “Are you the King of the Jews?” He answered him, “So you say.”
Пилат запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? [Ісус] відповів: ―Ти кажеш це!
4 Pilate said to the chief priests and the multitudes, “I find no basis for a charge against this man.”
Тоді Пилат сказав первосвященникам та натовпу: ―Я не знаходжу в Цій Людині жодної провини.
5 But they insisted, saying, “He stirs up the people, teaching throughout all Judea, beginning from Galilee even to this place.”
Але вони наполягали кажучи: ―Він підбурює народ, навчаючи всюди в Юдеї, почав із Галілеї, а тепер прийшов сюди.
6 But when Pilate heard Galilee mentioned, he asked if the man was a Galilean.
Почувши це, Пилат запитав, чи Він галілеянин.
7 When he found out that he was in Herod’s jurisdiction, he sent him to Herod, who was also in Jerusalem during those days.
І дізнавшись, що Ісус із [території], яка підвладна Іродові, відіслав Його до Ірода, котрий був у ті дні в Єрусалимі.
8 Now when Herod saw Jesus, he was exceedingly glad, for he had wanted to see him for a long time, because he had heard many things about him. He hoped to see some miracle done by him.
Коли Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо давно бажав побачити Його. Він багато чув про [Ісуса] та сподівався побачити від Нього якесь знамення.
9 He questioned him with many words, but he gave no answers.
І ставив Йому багато запитань, але [Ісус] нічого не відповідав.
10 The chief priests and the scribes stood, vehemently accusing him.
Первосвященники та книжники, які там стояли, наполегливо звинувачували Його.
11 Herod with his soldiers humiliated him and mocked him. Dressing him in luxurious clothing, they sent him back to Pilate.
Але Ірод зі своїми воїнами, познущавшись та насміявшись із Нього, одягнув [Ісуса] в яскраву одежу й відіслав назад до Пилата.
12 Herod and Pilate became friends with each other that very day, for before that they were enemies with each other.
Того ж дня Ірод і Пилат стали друзями, хоч раніше вони ворогували один з одним.
13 Pilate called together the chief priests, the rulers, and the people,
Пилат скликав разом первосвященників, старійшин і народ
14 and said to them, “You brought this man to me as one that perverts the people, and behold, having examined him before you, I found no basis for a charge against this man concerning those things of which you accuse him.
та сказав їм: ―Ви привели до мене Цього Чоловіка та сказали, що Він вводить народ в оману. І ось, дослідивши Його перед вами, я не знайшов на Цьому Чоловікові ніякої провини в тому, у чому ви Його звинувачуєте.
15 Neither has Herod, for I sent you to him, and see, nothing worthy of death has been done by him.
Навіть Ірод, не знайшовши в Ньому жодної провини, відіслав Його назад. Отже, Він не зробив нічого, вартого смерті.
16 I will therefore chastise him and release him.”
Тож я Його покараю й відпущу.
17 Now he had to release one prisoner to them at the feast.
На свято йому треба було відпустити одного з в’язнів.
18 But they all cried out together, saying, “Away with this man! Release to us Barabbas!”—
Але вони всі разом закричали кажучи: ―Візьми Його! Та відпусти нам Варавву!
19 one who was thrown into prison for a certain revolt in the city, and for murder.
[Варавва] був ув’язнений за повстання, яке сталося в місті, та за вбивство.
20 Then Pilate spoke to them again, wanting to release Jesus,
Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, знову заговорив.
21 but they shouted, saying, “Crucify! Crucify him!”
Але вони продовжували кричати: ―Розіпни, розіпни Його!
22 He said to them the third time, “Why? What evil has this man done? I have found no capital crime in him. I will therefore chastise him and release him.”
Пилат утретє звернувся до них: ―Яке ж зло Він скоїв? Ніякої провини, вартої смерті, я не знайшов у Ньому! Тож, покаравши Його, відпущу!
23 But they were urgent with loud voices, asking that he might be crucified. Their voices and the voices of the chief priests prevailed.
Але вони продовжували кричати та наполягати, щоб [Ісуса] було розіп’ято. І своїми криками вони домоглися свого.
24 Pilate decreed that what they asked for should be done.
Пилат погодився виконати їхню вимогу.
25 He released him who had been thrown into prison for insurrection and murder, for whom they asked, but he delivered Jesus up to their will.
Він відпустив того, хто за повстання та вбивство був у тюрмі, а Ісуса віддав на [розп’яття], як вони вимагали.
26 When they led him away, they grabbed one Simon of Cyrene, coming from the country, and laid the cross on him to carry it after Jesus.
Коли повели [Ісуса], то, схопивши Симона з Кирени, що повертався з поля, поклали на нього хрест, щоб він ніс його за Ісусом.
27 A great multitude of the people followed him, including women who also mourned and lamented him.
Серед великого натовпу людей, що йшли за Ним, були й жінки, які плакали та жаліли Його.
28 But Jesus, turning to them, said, “Daughters of Jerusalem, don’t weep for me, but weep for yourselves and for your children.
Ісус повернувся до них та промовив: «Доньки Єрусалима, не плачте за Мною, а плачте за собою та за дітьми вашими.
29 For behold, the days are coming in which they will say, ‘Blessed are the barren, the wombs that never bore, and the breasts that never nursed.’
Бо ось приходять дні, коли скажуть: „Блаженні неплідні, що не народжували й не годували грудьми!“
30 Then they will begin to tell the mountains, ‘Fall on us!’ and tell the hills, ‘Cover us.’
Тоді почнуть говорити горам: „Упадіть на нас!“і пагорбам: „Покрийте нас!“
31 For if they do these things in the green tree, what will be done in the dry?”
Бо коли так обходяться із зеленим деревом, то що ж буде із сухим?»
32 There were also others, two criminals, led with him to be put to death.
Разом з [Ісусом] вели на страту двох злочинців.
33 When they came to the place that is called “The Skull”, they crucified him there with the criminals, one on the right and the other on the left.
Коли вони прийшли на місце, яке звалося «місце Черепа», там розіп’яли Його й злочинців: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
34 Jesus said, “Father, forgive them, for they don’t know what they are doing.” Dividing his garments among them, they cast lots.
Ісус же казав: «Отче, прости їм, бо не знають, що чинять!» Коли ж ділили Його одяг між собою, то кидали жереб.
35 The people stood watching. The rulers with them also scoffed at him, saying, “He saved others. Let him save himself, if this is the Christ of God, his chosen one!”
Народ стояв та дивився. Керівники ж насміхалися з Нього, кажучи: «Інших рятував, нехай врятує Себе, якщо Він Христос, Божий Обранець!»
36 The soldiers also mocked him, coming to him and offering him vinegar,
Глузували з Нього й воїни. Вони давали Йому кислого вина
37 and saying, “If you are the King of the Jews, save yourself!”
й казали: «Якщо Ти Цар юдеїв, спаси Себе Самого!»
38 An inscription was also written over him in letters of Greek, Latin, and Hebrew: “THIS IS THE KING OF THE JEWS.”
Над Ним був напис: це цар юдеїв.
39 One of the criminals who was hanged insulted him, saying, “If you are the Christ, save yourself and us!”
Один із розіп’ятих злочинців богохульствував проти Нього, кажучи: ―Хіба Ти не Христос? Спаси Себе й нас!
40 But the other answered, and rebuking him said, “Don’t you even fear God, seeing you are under the same condemnation?
А другий відповів, докоряючи йому: ―Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на те саме засуджений?
41 And we indeed justly, for we receive the due reward for our deeds, but this man has done nothing wrong.”
Ми покарані справедливо за те, що зробили, а Цей не зробив нічого поганого.
42 He said to Jesus, “Lord, remember me when you come into your Kingdom.”
І сказав: ―Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє!
43 Jesus said to him, “Assuredly I tell you, today you will be with me in Paradise.”
Ісус відповів: ―Істинно кажу тобі: сьогодні будеш зі Мною в раю.
44 It was now about the sixth hour, and darkness came over the whole land until the ninth hour.
Було вже близько шостої години, і настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години.
45 The sun was darkened, and the veil of the temple was torn in two.
Сонце затьмарилось, і завіса в Храмі розірвалася навпіл.
46 Jesus, crying with a loud voice, said, “Father, into your hands I commit my spirit!” Having said this, he breathed his last.
Ісус, голосно скрикнувши, промовив: «Отче, у руки Твої Я ввіряю дух Мій!» Сказавши це, віддав дух.
47 When the centurion saw what was done, he glorified God, saying, “Certainly this was a righteous man.”
Коли сотник побачив, що сталося, він прославив Бога й сказав: «Цей Чоловік справді був праведником!»
48 All the multitudes that came together to see this, when they saw the things that were done, returned home beating their chests.
Весь натовп, який зібрався подивитись на це видовище, побачивши, що сталося, повертався додому, б’ючи себе в груди.
49 All his acquaintances and the women who followed with him from Galilee stood at a distance, watching these things.
Усі, хто знав [Ісуса], і жінки, які йшли за Ним із Галілеї, стояли поодаль і дивилися на це.
50 Behold, there was a man named Joseph, who was a member of the council, a good and righteous man
І був там один чоловік, на ім’я Йосиф, який був членом Синедріону, чоловік добрий та праведний.
51 (he had not consented to their counsel and deed), from Arimathaea, a city of the Jews, who was also waiting for God’s Kingdom.
Він не погодився з їхнім планом і рішенням. [Йосиф] походив з Ариматеї, юдейського міста, та очікував Царства Божого.
52 This man went to Pilate, and asked for Jesus’ body.
Він пішов до Пилата та попросив тіло Ісуса.
53 He took it down and wrapped it in a linen cloth, and laid him in a tomb that was cut in stone, where no one had ever been laid.
І знявши [тіло], обгорнув його у льняну тканину й поклав до гробниці, яка була висічена в скелі, куди ще нікого не хоронили.
54 It was the day of the Preparation, and the Sabbath was drawing near.
Це був день Приготування до Суботи, яка вже наступала.
55 The women who had come with him out of Galilee followed after, and saw the tomb and how his body was laid.
Жінки, які прийшли разом з [Ісусом] із Галілеї, ідучи за Йосифом, бачили гробницю і як до неї було покладено тіло [Ісуса].
56 They returned and prepared spices and ointments. On the Sabbath they rested according to the commandment.
Повернувшись, приготували пахощі та миро. А в Суботу вони відпочили за заповіддю.
