Hebrews 8
1 Now in the things which we are saying, the main point is this: we have such a high priest, who sat down on the right hand of the throne of the Majesty in the heavens,
Тепер головне, про що ми говоримо: ми маємо Первосвященника, Який сів праворуч від престолу Величності на небі.
2 a servant of the sanctuary and of the true tabernacle which the Lord pitched, not man.
Він є Служителем Святилища та справжньої Оселі, встановленої Господом, а не людиною.
3 For every high priest is appointed to offer both gifts and sacrifices. Therefore it is necessary that this high priest also have something to offer.
Бо кожен первосвященник призначений приносити дари і жертви, тому й потрібно було, щоб і Цей мав що принести.
4 For if he were on earth, he would not be a priest at all, seeing there are priests who offer the gifts according to the law,
Якби Він був на землі, то не був би священником, бо вже є священники, які приносять дари за Законом.
5 who serve a copy and shadow of the heavenly things, even as Moses was warned by God when he was about to make the tabernacle, for he said, “See, you shall make everything according to the pattern that was shown to you on the mountain.”
Вони служать подобою і тінню небесних [речей]. Ось чому Мойсей, коли збирався будувати Оселю, був попереджений: «Дивись, – сказав [Бог], – зроби все за тим зразком, який тобі показано на горі».
6 But now he has obtained a more excellent ministry, by as much as he is also the mediator of a better covenant, which on better promises has been given as law.
Але тепер [Ісусові] було доручено краще служіння, оскільки Він є посередником кращого Завіту, заснованого на кращих обітницях.
7 For if that first covenant had been faultless, then no place would have been sought for a second.
Бо якби перший [Завіт] був бездоганним, то не було б потреби в другому.
8 For finding fault with them, he said, “Behold, the days are coming”, says the Lord, “that I will make a new covenant with the house of Israel and with the house of Judah;
Але [Бог], докоряючи їм, каже: «Ось надходять дні, – говорить Господь, – коли Я укладу з домом Ізраїля і з домом Юди Новий Завіт.
9 not according to the covenant that I made with their fathers in the day that I took them by the hand to lead them out of the land of Egypt; for they didn’t continue in my covenant, and I disregarded them,” says the Lord.
[Однак] не такий Завіт, який Я уклав з їхніми предками, коли Я взяв їх за руку, щоб вивести з Єгипту, бо вони не залишилися [вірними] Моєму Завіту, і Я відвернувся від них, – каже Господь. –
10 “For this is the covenant that I will make with the house of Israel after those days,” says the Lord: “I will put my laws into their mind; I will also write them on their heart. I will be their God, and they will be my people.
Ось Завіт, який Я укладу з домом Ізраїлю після цих днів, – говорить Господь. – Я вкладу Мої закони в їхній розум і напишу їх на їхніх серцях. Я буду їхнім Богом, і вони будуть Моїм народом.
11 They will not teach every man his fellow citizen and every man his brother, saying, ‘Know the Lord,’ for all will know me, from their least to their greatest.
Вони більше не навчатимуть свого ближнього й свого брата, кажучи: „Пізнай Господа“, тому що вони всі будуть Мене знати, від малого до великого.
12 For I will be merciful to their unrighteousness. I will remember their sins and lawless deeds no more.”
Бо Я буду милосердний до їхньої неправедності і їхніх гріхів більше не згадуватиму».
13 In that he says, “A new covenant”, he has made the first obsolete. But that which is becoming obsolete and grows aged is near to vanishing away.
Називаючи цей [Завіт] «новим», Він тим самим оголосив перший [завіт] застарілим, а те, що застаріло, незабаром зникне.
