Proverbs 16
1 The plans of the heart belong to man, but the answer of the tongue is from the LORD.
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
2 All the ways of a man are clean in his own eyes, but the LORD weighs the motives.
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Commit your deeds to the LORD, and your plans shall succeed.
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 The LORD has made everything for its own end— yes, even the wicked for the day of evil.
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 Everyone who is proud in heart is an abomination to the LORD; they shall certainly not be unpunished.
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 By mercy and truth iniquity is atoned for. By the fear of the LORD men depart from evil.
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 When a man’s ways please the LORD, he makes even his enemies to be at peace with him.
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
8 Better is a little with righteousness, than great revenues with injustice.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
9 A man’s heart plans his course, but the LORD directs his steps.
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
10 Inspired judgements are on the lips of the king. He shall not betray his mouth.
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
11 Honest balances and scales are the LORD’s; all the weights in the bag are his work.
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 It is an abomination for kings to do wrong, for the throne is established by righteousness.
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
13 Righteous lips are the delight of kings. They value one who speaks the truth.
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 The king’s wrath is a messenger of death, but a wise man will pacify it.
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
15 In the light of the king’s face is life. His favour is like a cloud of the spring rain.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 How much better it is to get wisdom than gold! Yes, to get understanding is to be chosen rather than silver.
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 The highway of the upright is to depart from evil. He who keeps his way preserves his soul.
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
18 Pride goes before destruction, and an arrogant spirit before a fall.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
19 It is better to be of a lowly spirit with the poor, than to divide the plunder with the proud.
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 He who heeds the Word finds prosperity. Whoever trusts in the LORD is blessed.
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 The wise in heart shall be called prudent. Pleasantness of the lips promotes instruction.
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
22 Understanding is a fountain of life to one who has it, but the punishment of fools is their folly.
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 The heart of the wise instructs his mouth, and adds learning to his lips.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
24 Pleasant words are a honeycomb, sweet to the soul, and health to the bones.
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 There is a way which seems right to a man, but in the end it leads to death.
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
26 The appetite of the labouring man labours for him, for his mouth urges him on.
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 A worthless man devises mischief. His speech is like a scorching fire.
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
28 A perverse man stirs up strife. A whisperer separates close friends.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
29 A man of violence entices his neighbour, and leads him in a way that is not good.
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 One who winks his eyes to plot perversities, one who compresses his lips, is bent on evil.
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Grey hair is a crown of glory. It is attained by a life of righteousness.
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 One who is slow to anger is better than the mighty; one who rules his spirit, than he who takes a city.
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
33 The lot is cast into the lap, but its every decision is from the LORD.
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
