Luke 19
1 And having entered He was passing through Jericho.
І вийшовши проходив через Єрихон.
2 And behold a man by name being called Zacchaeus and he himself was a chief tax collector and (he himself *N+kO) (was *k) rich;
І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був заможний.
3 And he was seeking to see Jesus who He is and not he was able because of the crowd, because in stature small he was.
бачити Ісуса, хто Він, та не зміг за народом, бо малого був вросту.
4 And having run (to the *no) front he went up into a sycamore-fig tree so that he may see Him, for (through *k) that [way] He was soon to pass.
побігши наперед, вилїз на шовковицю, щоб подивитись па Него; бо туди мав проходити.
5 And as He came to the place, having looked up Jesus (he saw him and *K) said to him; Zacchaeus, having hurried do come down; today for in the house of you it behooves Me to stay.
як прийшов на те місце, споглянувши Ісус, побачив його, й рече до него: Закхею, злїзь боржій додолу; сьогодні бо в дому твоїм треба мені бути.
6 And having hurried he came down and received Him rejoicing.
І злїз він боржш, і прийняв Його радїючи.
7 And having seen [it] (all *N+kO) were grumbling saying that With a sinful man He has entered to stay.
І бачивши всї, нарікала кажучи: Що до грішника чоловіка пійшов у гостину.
8 Having stood then Zacchaeus said to the Lord; Behold the half my possessions Lord, to the poor I give; and if of anyone anything I have defrauded, I restore [it] fourfold.
Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коди кого чим обидив, віддаю вчетверо.
9 Said then to him Jesus that Today salvation to the house this has come, because also he himself a son of Abraham is;
Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасеннє домові сьому сталось, бо й він син Авраамів:
10 Came for the Son of Man to seek and to save that having been lost.
прийшов бо Син чоловічий, щоб шукати й спасати погибше.
11 When are hearing now they these things having proceeded He spoke a parable because near being to Jerusalem He and thinking they that immediately is about the kingdom of God to appear.
Як же слухали вони се, додавши сказав приповість: бо був Він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз має царство Боже явитись.
12 He said therefore; A man certain of noble birth proceeded to a country distant to receive for himself a kingdom and to return.
Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.
13 Having called then ten servants his own he gave to them ten minas and said to them; (Do trade *NK+o) (in that *NO) (until *k) I come back.
Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду.
14 But the citizens of him were hating him and sent a delegation after him saying; Not we are willing [for] this [man] to reign over us.
Мішане ж його ненавиділи його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над вами.
15 And it came to pass on the returning of him having received the kingdom that he directed to be called to him servants these to whom (he had given *N+kO) the money, in order that he may know (who *k) what (they had gained by trading. *N+kO)
І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що з'орудував.
16 Came up then the first saying; lord, the mina of you ten (has produced *N+kO) more minas.
Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин.
17 And He said to him; (well done *N+kO) good servant! Because in very little faithful you were, do be having authority you are over ten cities.
І рече йому: Гаразд, добрий слуго. що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.
18 And came the second saying; The mina of you, lord, has made five minas.
І приступив другий, кажучи; Пане, мина твоя зробила пять мин.
19 He said then also to this one; And you yourself over do be five cities.
Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.
20 And another came saying; lord, behold the mina of you which I was keeping lying in a piece of cloth;
Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:
21 I was afraid for of you, because a man harsh you are; You take up what not you did lay down and you reap what not you did sow.
боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сіяв.
22 He says (now *k) to him; Out of the mouth of you I will judge you, evil servant. You knew that I myself a man harsh am taking up what not I did lay down and reaping what not I did sow;
Рече ж йому: З уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;
23 Then because of why not did you give my money to (the *k) bank, and I myself and I myself having come with interest maybe it collected
а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, в лихвою виміг би його.
24 And to those having stood by he said; do take from him the mina and do give [it] to the [one] the ten minas having.
І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.
25 And they said to him; Master, he has ten minas.
І казали йому: Пане, має десять мин.
26 I say (for *ko) to you that to everyone who is having will be given, from however the [one] not having even that which he has will be taken away (from of him. *ko)
Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і що мав, візьметь ся від него.
27 Furthermore the enemies of mine (these *N+kO) those not having been willing [for] me to reign over them do bring here and do slay them before me.
А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведіть сюда, та й повбивайте передо мною.
28 And having said these things He was going on ahead going up to Jerusalem.
І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.
29 And it came to pass as He drew near to Bethphage and Bethany toward the mount which is being called Olivet He sent two of the disciples (of him *ko)
І сталось, як наближавсь до Витфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,
30 (speaking; *N+kO) do go into the ahead village, in which entering you will find a colt tied on which no [one] ever yet of men has sat; (and *no) having untied it do bring [it].
глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него ніхто з людей ніколи не сідав. Одвязавши його, приведіть.
31 And if anyone you shall ask; Because of why do you untie [it]? thus will you say (to him: *k) Because the Lord of it need has.’
І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому: Що Господеві треба його.
32 Having departed then those sent found [it] even as He had said to them.
Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.
33 When are untying then they the colt said the masters of it to them; Why untie you the colt?
Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля?
34 And they said: (that *no) The Lord of it need has.
Вони ж сказали: Господеві його треба.
35 And they led it to Jesus, and having cast (their *N+kO) garments on the colt they put on [it] Jesus.
І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.
36 When is going then He they were spreading the garments (of them *NK+o) on the road.
Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозі.
37 When is drawing near then he already at the descent of the Mount of Olives began all the multitude of the disciples rejoicing to praise God in a voice loud for (all *NK+o) which they had seen [the] mighty works
Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все мно-жество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,
38 saying: Blessed [is] the coming King in [the] name of [the] Lord; In heaven peace, and glory in [the] highest.
говорячи: Благословен грядущий пар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!
39 And some of the Pharisees from the crowd said to Him; Teacher, do rebuke the disciples of You.
А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм.
40 And answering He said (to them: *ko) I say to you (that *ko) if these (will be silent, *N+kO) the stones (will cry out. *N+kO)
І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.
41 And as He drew near, having seen the city He wept over (it *N+kO)
І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним,
42 saying that If you had known (and indeed *k) in the day (of you *k) this even you yourself the [things] for peace (of you; *ko) Now however they are hidden from eyes of you.
глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми.
43 For will come days upon you that (will cast around *N+kO) the enemies of you a barricade you and they will surround you and they will hem in you on every side
Бо прийдуть дні на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.
44 and will level to the ground you and the children of you within you and not will leave a stone upon (a stone *N+kO) within you, because which not you knew the season of visitation of you.
І з землею зрівняють тебе з дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на камені; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.
45 And having entered into the temple He began to cast out those selling (in to it *k) (and buying *K)
І ввійшовши у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих,
46 saying to them; It has been written: (And *no) (will be *N+kO) the house of Mine a house of prayer’; You yourselves however it made a den of robbers.’
глаголючи їм: Писано: Дом мій - дом молитви; ви ж його зробили вертепом розбійників.
47 And He was teaching every day in the temple; the however chief priests and the scribes were seeking Him to destroy and the foremost of the people,
І навчав щодня в церкві. Архиєреї ж та письменники й значні людські шукали Його вбити.
48 And not they were finding what they may do; the people for all were hanging on His [words] listening.
І не знайшли, що б зробити Йому; народ бо ввесь горнувсь до Него слухаючи.
