Acts 11
1 Heard now the apostles and the brothers those being in Judea that also the Gentiles received the word of God.
Почули ж апостоли та брати, котрі були в Юдеї, що й погане прийняли слово Боже.
2 (and *k*) When (also *no*) went up Peter to (Jerusalem, *N(k)O*) were contending with him those of [the] circumcision
І як прийшов Петр у Єрусалим, змагались із ним ті, що від обрізання,
3 saying that (You entered *NK(O)*) to men uncircumcision having and (you ate with *NK(O)*) them.
кажучи: Що до людей, обрізання немаючих, ходив єси і їв з ними.
4 having begun now (*k*) Peter he was explaining [it] to them in order saying;
Почавши ж Петр, виложив їм рядом, говорячи:
5 I myself was in [the] city of Joppa praying and I saw in a trance a vision descending a vessel certain like a sheet great by four corners being let down out of heaven, and it came down as far as me;
Був я в городі, Йоппиї, і молячись бачив у захопленню видїннє: посудину якусь, що сходила, наче обрус великий, по чотирох кінцях спусканий з неба; і прийшов аж до мене.
6 On it having looked intently I was observing [it] and I saw the quadrupeds of the earth and the wild beasts and the creeping things and the birds of the air.
Зазирнувши в него і розглянувши, бачив чотироногих землі, і зьвірів, і повзючих, і птиць небесних.
7 I heard then (also *no*) a voice saying to me; Having risen up Peter, do kill and do eat.
І чув я голос, що глаголав до мене: Встань, Петре, заколи та й їж.
8 I said however; In no way, Lord; for (every *K*) common or unclean nothing ever has entered into the mouth of mine.
Я ж сказав: Нї, Господи, бо ніщо погане або нечисте ніколи не входило в уста мої.
9 Answered however (to me *k*) [the] voice for a second [time] out of heaven; What God has cleansed, you yourself not do call unholy.
Відказав же мені голос удруге з неба: Що Бог очистив, ти не погань,
10 This now happened on three times, and was drawn up again all into heaven.
Се сталось тричі, і знов потягнено було все на небо.
11 and behold immediately three men stood at the house in which (I was *N(k)O*) sent from Caesarea to me.
І ось зараз три чоловіки прийшли в господу, де я був, послані з Кесариї до мене.
12 Told now the Spirit to me to go with them not (having discriminated. *N(k)O*) Went now with me myself also six brothers these, and we entered into the house of the man.
Сказав же мені Дух ійти з ними, нічого не розбираючи. Пішли яе зо мною і шість братів, і ввійшли ми в господу до чоловіка;
13 He related (then *N(k)O*) to us how he had seen the angel in the house of him having stood and having said (to him: *k*) do send forth to Joppa (men *K*) and do yourself send for Simon who is called Peter,
і звістив нам, як видїв ангела в господі своїй, що став і глаголав йому: Пішли в Йоппию людей, та поклич Симона, званого Петром.
14 who will speak declarations to you in which will be saved you yourself and all the household of you.
Він глаголати ме слова до тебе котрими спасеш ся ти й увесь дім твій.
15 In then beginning me to speak fell the Spirit Holy upon them, even as also upon us in [the] beginning.
Як же став я говорити, найшов Дух сьвятий на них, як і на нас у починї.
16 I remembered then the declaration (of the *no*) Lord, how He was saying: John indeed baptized with water, you yourselves however will be baptized with [the] Spirit Holy.
Згадав я тоді слово Господнє, як глаголав він: Йоан хрестив водою, а ви будете хреститись Духом сьвятим.
17 If then the same gift has given to them God as also to us having believed on the Lord Jesus Christ, I myself (now *k*) how was able to forbid God?
Коли ж рівний дар дав їм Бог, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заборонити Богові?
18 Having heard then these things they were silent and (glorified *N(k)O*) God saying; Then indeed (indeed *k*) also to the Gentiles God repentance unto life has given.
Вислухавши се, замовкли, і славили Бога, говорячи: То й поганам дав Бог покаяннє в життє!
19 Those indeed therefore having been scattered by the tribulation having taken place over Stephen passed through until Phoenicia and Cyprus and Antioch to no one speaking the word only except solely to Jews.
Ті ж, що порозсипались від гонення, що сталось на Стефана, пійшли аж у Финикию, Кипр і Антиохию, нікому не проповідуючи слова, тільки одним Жидам.
20 Were however some of them men of Cyprus and of Cyrene, who (having come *N(k)O*) into Antioch were speaking (also *no*) to the (Hellenists *NK(o)*) evangelising [about] the Lord Jesus.
Були ж деякі з них люде з Кипру і Киринеї, котрі, прийшовши в Антиохию, говорили до Єленян, благовіствуючи Господа Ісуса.
21 And was [the] hand of [the] Lord with them, [a] great then number (which *no*) having believed turned to the Lord;
І була рука Господня з ними; і велике число увірувавши, навернулись до Господа.
22 Was heard now the report in the ears of the church which (is being *no*) in (Jerusalem *N(k)O*) concerning them and they sent forth Barnabas (to go *NK*) as far as Antioch;
Дійшло ж про них слово до ушей церкви, що в Єрусалимі, і післали Варнаву, щоб пійшов аж до Антиохиї;
23 who having come and having seen the grace (which [is] *no*) of God he rejoiced and he was exhorting all with resolute purpose of heart to abide (in *o*) the Lord;
котрий прийшовши і видївши ласку Божу, зрадїв, і молив усїх, щоб у постановленню серця пробували в Господї.
24 For he was a man good and full of [the] Spirit Holy and of faith. And was added a crowd large to the Lord.
Бо був чоловік добрий, повний Духа сьвятого й віри; і прихилилось доволї народу до Господа.
25 He went forth then to Tarsus (*k*) (Barnabas *K*) to seek Saul,
Вийшов же Варнава в Тарс шукати Павла,
26 and having found (him *k*) he brought (him *k*) to Antioch. It came to pass [that] now (they *N(k)O*) also a year whole gathering together in the church and teaching a crowd large, Were calling then (first *N(k)O*) in Antioch the disciples Christians.
і, знайшовши його, привів його в Антиохию. Стало ся ж, що вони цїлий рік збирались у церкві, і навчали багато народу, і ученики в Антиохиї стали найперш звати ся Християнами.
27 In these now days came down from Jerusalem prophets to Antioch;
Тих же днів прийшли з Єрусалиму пророки в Антиохию.
28 Having risen up now one of them named Agabus he signified through the Spirit [that] a famine (great *N(k)O*) to ensue being over all the world — (which *N(k)O*) (also *k*) was in [the time of] Claudius (of Caesar. *K*)
Ставши ж один з них, на ймя Агав, віщував духом, що велика голоднеча мав бути по всій вселеннїй, яка й постала за Кдавдия кесаря.
29 And the disciples even as was prospered anyone, determined each of them for ministry to send to the dwelling in Judea brothers;
З учеників же, скільки хто міг, постановив кожен з них післати на допомогу братам, що жили в Юдеї.
30 which also they did having sent [it] to the elders through [the] hand of Barnabas and Saul.
Що й зробили, піславши до старших через руки Варнави та Савла.
