Псалми 50

1 Псалом Асафів.

מזמור לאסף אל אלהים יהוה-- דבר ויקרא-ארץ ממזרח-שמש עד-מבאו

2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!

מציון מכלל-יפי-- אלהים הופיע

3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!

יבא אלהינו ואל-יחרש אש-לפניו תאכל וסביביו נשערה מאד

4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:

יקרא אל-השמים מעל ואל-הארץ לדין עמו

5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.

אספו-לי חסידי-- כרתי בריתי עלי-זבח

6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)

ויגידו שמים צדקו כי-אלהים שפט הוא סלה

7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!

שמעה עמי ואדברה-- ישראל ואעידה בך אלהים אלהיך אנכי

8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,

לא על-זבחיך אוכיחך ועולתיך לנגדי תמיד

9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,

לא-אקח מביתך פר ממכלאתיך עתודים

10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,

כי-לי כל-חיתו-יער בהמות בהררי-אלף

11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!

ידעתי כל-עוף הרים וזיז שדי עמדי

12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!

אם-ארעב לא-אמר לך כי-לי תבל ומלאה

13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?

האוכל בשר אבירים ודם עתודים אשתה

14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,

זבח לאלהים תודה ושלם לעליון נדריך

15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“

וקראני ביום צרה אחלצך ותכבדני

16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?

ולרשע אמר אלהים מה-לך לספר חקי ותשא בריתי עלי-פיך

17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.

ואתה שנאת מוסר ותשלך דברי אחריך

18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.

אם-ראית גנב ותרץ עמו ועם מנאפים חלקך

19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.

פיך שלחת ברעה ולשונך תצמיד מרמה

20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.

תשב באחיך תדבר בבן-אמך תתן-דפי

21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!

אלה עשית והחרשתי-- דמית היות-אהיה כמוך אוכיחך ואערכה לעיניך

22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!

בינו-נא זאת שכחי אלוה פן-אטרף ואין מציל

23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“

זבח תודה יכבדנני ושם דרך--אראנו בישע אלהים