Приповісті 8

1 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?

¿No clama la sabiduría, y da su voz la inteligencia?

2 На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!

En los altos cabezos, junto al camino, a las encrucijadas de las veredas se para;

3 При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:

en el lugar de las puertas, a la entrada de la ciudad, a la entrada de las puertas da voces:

4 „До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:

Oh hombres, a vosotros clamo; y mi voz es a los hijos de los hombres.

5 Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!

Entended, simples, la astucia; y vosotros, locos, tomad entendimiento.

6 Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.

Oíd, porque hablaré cosas excelentes; y abriré mis labios para cosas rectas.

7 Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.

Porque mi paladar hablará verdad, y mis labios abominan la impiedad.

8 Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.

En justicia son todas las razones de mi boca; no hay en ellas cosa perversa ni torcida.

9 Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.

Todas ellas son rectas al que entiende; rectas a los que han hallado sabiduría.

10 Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:

Recibid mi castigo, y no plata; y ciencia más que el oro escogido.

11 ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!

Porque mejor es la sabiduría que las piedras preciosas; y todas las cosas que se pueden desear, no son de comparar con ella.

12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.

Yo, la sabiduría, moré con la prudencia; y yo invento la ciencia de los consejos.

13 Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!

El temor del SEÑOR es aborrecer el mal; la soberbia, la arrogancia, el mal camino, y la boca perversa, aborrezco.

14 В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.

Conmigo está el consejo y el ser; yo soy la inteligencia; mía es la fortaleza.

15 Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.

Por mí reinan los reyes, y los príncipes determinan justicia.

16 Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.

Por mí dominan los príncipes, y todos los gobernadores juzgan la tierra.

17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!

Yo amo a los que me aman; y los que me buscan me hallan.

18 Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:

Las riquezas y la honra están conmigo; sólidas riquezas, y justicia.

19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!

Mejor es mi fruto que el oro, y que la piedra preciosa; y mi rédito mejor que la plata escogida.

20 Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,

Por vereda de justicia guiaré, por en medio de veredas de juicio;

21 щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!

para hacer heredar a mis amigos el ser, y que yo llene sus tesoros.

22 Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —

El SEÑOR me poseyó en el principio de su camino, desde entonces, antes de sus obras.

23 відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.

Eternalmente tuve el principado, desde el principio, antes de la tierra.

24 Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.

Antes de los abismos fui engendrada; antes que fuesen las fuentes de las muchas aguas.

25 Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,

Antes que los montes fuesen fundados, antes de los collados, era yo engendrada;

26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.

no había aún hecho la tierra, ni las campiñas, ni el principio del polvo del mundo.

27 Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,

Cuando componía los cielos, allí estaba yo; cuando señalaba por compás la sobrefaz del abismo;

28 коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,

cuando afirmaba los cielos arriba, cuando afirmaba las fuentes del abismo;

29 коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —

cuando ponía al mar su estatuto, y a las aguas, que no pasasen su mandamiento; cuando señalaba los fundamentos de la tierra;

30 то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,

con él estaba yo ordenándolo todo; y fui su delicia todos los días, teniendo solaz delante de él en todo tiempo.

31 радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!

Tengo solaz en la redondez de su tierra; y mis solaces son con los hijos de los hombres.

32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!

Ahora, pues, hijos, oídme; y bienaventurados los que guardaren mis caminos.

33 Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!

Escuchad al castigo, y sed sabios; y no lo menospreciéis.

34 Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!

Bienaventurado el hombre que me oye, trasnochando a mis puertas cada día, guardando los umbrales de mis entradas.

35 Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.

Porque el que me hallare, hallará la vida; y alcanzará la voluntad del SEÑOR.

36 А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“

Mas el que peca contra mí, defrauda su alma; todos los que me aborrecen, aman la muerte.