Приповісті 8
1 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
| הלא-חכמה תקרא ותבונה תתן קולה |
2 На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
| בראש-מרמים עלי-דרך בית נתיבות נצבה |
3 При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
| ליד-שערים לפי-קרת מבוא פתחים תרנה |
4 „До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
| אליכם אישים אקרא וקולי אל-בני אדם |
5 Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
| הבינו פתאים ערמה וכסילים הבינו לב |
6 Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
| שמעו כי-נגידים אדבר ומפתח שפתי מישרים |
7 Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
| כי-אמת יהגה חכי ותועבת שפתי רשע |
8 Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
| בצדק כל-אמרי-פי אין בהם נפתל ועקש |
9 Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
| כלם נכחים למבין וישרים למצאי דעת |
10 Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
| קחו-מוסרי ואל-כסף ודעת מחרוץ נבחר |
11 ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
| כי-טובה חכמה מפנינים וכל-חפצים לא ישוו-בה |
12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
| אני-חכמה שכנתי ערמה ודעת מזמות אמצא |
13 Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
| יראת יהוה שנאת-רע גאה וגאון ודרך רע ופי תהפכות שנאתי |
14 В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
| לי-עצה ותושיה אני בינה לי גבורה |
15 Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
| בי מלכים ימלכו ורזנים יחקקו צדק |
16 Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
| בי שרים ישרו ונדיבים כל-שפטי צדק |
17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
| אני אהביה (אהבי) אהב ומשחרי ימצאנני |
18 Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
| עשר-וכבוד אתי הון עתק וצדקה |
19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
| טוב פריי מחרוץ ומפז ותבואתי מכסף נבחר |
20 Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
| בארח-צדקה אהלך בתוך נתיבות משפט |
21 щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
| להנחיל אהבי יש ואצרתיהם אמלא |
22 Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
| יהוה--קנני ראשית דרכו קדם מפעליו מאז |
23 відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
| מעולם נסכתי מראש-- מקדמי-ארץ |
24 Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
| באין-תהמות חוללתי באין מעינות נכבדי-מים |
25 Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
| בטרם הרים הטבעו לפני גבעות חוללתי |
26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
| עד-לא עשה ארץ וחוצות וראש עפרות תבל |
27 Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
| בהכינו שמים שם אני בחקו חוג על-פני תהום |
28 коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
| באמצו שחקים ממעל בעזוז עינות תהום |
29 коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
| בשומו לים חקו ומים לא יעברו-פיו בחוקו מוסדי ארץ |
30 то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
| ואהיה אצלו אמון ואהיה שעשועים יום יום משחקת לפניו בכל-עת |
31 радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
| משחקת בתבל ארצו ושעשעי את-בני אדם |
32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
| ועתה בנים שמעו-לי ואשרי דרכי ישמרו |
33 Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
| שמעו מוסר וחכמו ואל-תפרעו |
34 Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
| אשרי אדם שמע-לי לשקד על-דלתתי יום יום--לשמר מזוזת פתחי |
35 Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
| כי מצאי מצאי (מצא) חיים ויפק רצון מיהוה |
36 А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
| וחטאי חמס נפשו כל-משנאי אהבו מות |
