Приповісті 30
1 Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
Palabras de Agur, hijo de Jaqué: La profecía que dijo el varón a Itiel, a Itiel y a Ucal.
2 Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
Ciertamente más rudo soy yo que ninguno, ni tengo entendimiento de hombre.
3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
Yo ni aprendí sabiduría, ni conozco la teología.
4 Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
¿Quién subió al cielo, y descendió? ¿Quién encerró los vientos en sus puños? ¿Quién ató las aguas en un paño? ¿Quién afirmó todos los términos de la tierra? ¿Cuál es su nombre, y el nombre de su hijo, si sabes?
5 Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
Toda palabra de Dios es limpia; es escudo a los que en él esperan.
6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
No añadas a sus palabras, para que no te reprenda, y seas hallado mentiroso.
7 Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
Dos cosas te he demandado; no me las niegues antes que muera:
8 віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
Vanidad y palabra mentirosa aparta de mí; no me des pobreza ni riquezas; manténme del pan de mi juicio;
9 щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
para que no me sacie, y te niegue, y diga, ¿Quién es el SEÑOR? O no sea que siendo pobre, hurte, y blasfeme el nombre de mi Dios.
10 Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
No acuses al siervo ante su señor, para que no te maldiga, y peques.
11 Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
Hay generación que maldice a su padre, y a su madre no bendice.
12 покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
Hay generación limpia en su opinión, y nunca se ha limpiado su inmundicia.
13 покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
Hay generación cuyos ojos son altivos, y cuyos párpados son alzados.
14 Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
Hay generación cuyos dientes son espadas, y sus muelas cuchillos, para devorar de la tierra a los pobres, y de entre los hombres a los menesterosos.
15 Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
La sanguijuela tiene dos hijas que se llaman, dame, dame. Tres cosas hay que nunca se sacian; aun la cuarta nunca dice, basta:
El sepulcro, y la matriz estéril, la tierra que no se sacie de aguas, y el fuego que jamás dice: Basta. (Sheol h7585)
17 Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
El ojo que escarnece a su padre, y menosprecia la enseñanza de la madre, los cuervos lo saquen del río, y lo devoren los hijos del águila.
18 Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
Tres cosas me son ocultas; aun tampoco sé la cuarta:
19 дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
El rastro del águila en el aire; el rastro de la culebra sobre la peña; el rastro de la nave en medio del mar; y el rastro del hombre en la doncella.
20 Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
Tal es el rastro de la mujer adúltera, come, y limpia su boca, y dice: No he hecho maldad.
21 Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
Por tres cosas se alborota la tierra, y la cuarta no puede sufrir:
22 під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
Por el siervo cuando reinare; y por el loco cuando se saciare de pan;
23 під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
por la mujer aborrecida cuando se casare; y por la sierva cuando heredare a su señora.
24 Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
Cuatro cosas son de las más pequeñas de la tierra, y las mismas son más sabias que los sabios:
25 мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
Las hormigas, pueblo no fuerte, y en el verano preparan su comida;
26 борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
los conejos, pueblo no fuerte, y ponen su casa en la piedra;
27 немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
las langostas, no tienen rey, y salen todas acuadrilladas;
28 паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
la araña, ase con las manos, y está en palacios de rey.
29 Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
Tres cosas hay de hermoso andar, y la cuarta pasea muy bien:
30 лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
El león, fuerte entre todos los animales, que no vuelve atrás por nadie;
31 осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
el lebrel ceñido de lomos; asimismo el macho cabrío; y el rey contra el cual ninguno se levanta.
32 Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
Si caíste, fue porque te enalteciste; y si mal pensaste, pon el dedo sobre la boca.
33 Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
Ciertamente el que exprime la leche, sacará manteca; y el que recio se suena las narices, sacará sangre; y el que provoca la ira, causará contienda.
