Приповісті 17
1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
Mejor es un bocado seco, y en paz, que la casa de contienda llena de sacrificios de fiesta.
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
El siervo prudente se enseñoreará del hijo que deshonra, y entre los hermanos compartirá la herencia.
3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
El crisol para la plata, y la hornaza para el oro; mas el SEÑOR prueba los corazones.
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
El malo está atento al labio inicuo; y el mentiroso escucha a la lengua maldiciente.
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
El que escarnece al pobre, afrenta a su Hacedor; y el que se alegra en la calamidad ajena, no quedará sin castigo.
6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
Corona de los viejos son los hijos de los hijos; y la honra de los hijos, sus padres.
7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
No conviene al loco la altilocuencia; ¡cuánto menos al príncipe el labio mentiroso!
8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
Piedra preciosa es el cohecho en ojos de sus dueños; a donde quiera que se vuelve, da prosperidad.
9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
El que cubre la prevaricación, busca el amor; mas el que reitera el asunto, aparta los amigos.
10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
Aprovecha la reprensión en el entendido, más que cien azotes en el loco.
11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
El rebelde no busca sino mal; y mensajero cruel será enviado contra él.
12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
Mejor es que se encuentre un hombre con una osa a la cual han robado sus cachorros, que con un loco en su locura.
13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
El que da mal por bien, no se apartará el mal de su casa.
14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
Soltar las aguas ( hablar precipitadamente ) es el principio de la contienda; pues, antes que se revuelva el pleito, déjalo.
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
El que justifica al impío, y el que condena al justo, ambos por igual son abominación al SEÑOR.
16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
¿De qué sirve el precio en la mano del loco para comprar sabiduría, no teniendo corazón para entender?
17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
En todo tiempo ama el amigo; mas el hermano para la angustia es nacido.
18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
El hombre falto de entendimiento toca la mano, fiando a otro delante de su amigo.
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
La prevaricación ama el que ama pleito; y el que alza su portada, quebrantamiento busca.
20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
El perverso de corazón nunca hallará bien; y el que revuelve con su lengua, caerá en mal.
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
El que engendra al loco, para su tristeza lo engendra; y el padre del loco no se alegrará.
22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
El corazón alegre hará bien como una medicina; mas el espíritu triste seca los huesos.
23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
El impío toma dádiva en secreto para pervertir las veredas del derecho.
24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
En el rostro del entendido aparece la sabiduría; mas los ojos del loco manifiestan su locura hasta el cabo de la tierra.
25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
El hijo loco es enojo a su padre, y amargura a la que lo engendró.
26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
Ciertamente no es bueno condenar al justo, ni herir a los príncipes por hacer lo recto.
27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
El que detiene sus palabras tiene sabiduría; y de espíritu valioso es el hombre entendido.
28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
Aun el loco cuando calla, es contado por sabio; el que cierra sus labios es entendido.
