Приповісті 16
1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
Del hombre son las preparaciones del corazón; mas del SEÑOR la respuesta de la lengua.
2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
Todos los caminos del hombre son limpios en su opinión; mas el SEÑOR pesa los espíritus.
3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
Encomienda al SEÑOR tus obras, y tus pensamientos serán afirmados.
4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
Todas las cosas ha hecho el SEÑOR por sí mismo, y aun al impío para el día malo.
5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
Abominación es al SEÑOR todo altivo de corazón; el pacto que él haga, no será sin castigo.
6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
Por misericordia y verdad será purgado el pecado; y con el temor del SEÑOR se aparta del mal.
7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
Cuando los caminos del hombre son agradables al SEÑOR, aun a sus enemigos hacen estar en paz con él.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
Mejor es lo poco con justicia, que la muchedumbre de frutos con injusticia.
9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
El corazón del hombre piensa su camino; mas el SEÑOR endereza sus pasos.
10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
Sentencia divina está en los labios del rey; en juicio no prevaricará su boca.
11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
Peso y balanzas de juicio son del SEÑOR; obra suya son todas las pesas de la bolsa.
12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
Abominación es a los reyes hacer impiedad; porque con justicia será afirmado el trono.
13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Los labios justos son el contentamiento de los reyes; y aman al que habla lo recto.
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
La ira del rey es mensajero de muerte; mas el hombre sabio la evitará.
15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
En la luz del rostro del rey está la vida; y su benevolencia es como nube de lluvia tardía.
16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
Mejor es adquirir sabiduría que oro preciado; y adquirir inteligencia vale más que la plata.
17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
El camino de los rectos es apartarse del mal; el que guarda su camino guarda su alma.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
Antes del quebrantamiento es la soberbia; y antes de la caída la altivez de espíritu.
19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
Mejor es humillar el espíritu con los humildes, que partir despojos con los soberbios.
20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
El entendido en la palabra, hallará el bien; y bienaventurado el que confía en el SEÑOR.
21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
El sabio de corazón es llamado entendido; y la dulzura de labios aumentará la doctrina.
22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
Manantial de vida es el entendimiento al que lo posee; mas la erudición de los locos es locura.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
El corazón del sabio hace prudente su boca; y con sus labios aumenta la doctrina.
24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Panal de miel son los dichos suaves; suavidad al alma y medicina a los huesos.
25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
Hay camino que es derecho al parecer del hombre, mas su salida son caminos de muerte.
26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
El alma del que trabaja, trabaja para sí; porque su boca le constriñe.
27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
El hombre perverso cava en busca del mal; y en sus labios hay como llama de fuego.
28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
El hombre perverso levanta contienda; y el chismoso aparta los príncipes.
29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
El hombre malo lisonjea a su prójimo, y le hace andar por el camino no bueno;
30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
cierra sus ojos para pensar perversidades; mueve sus labios, efectúa el mal.
31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
Corona de honra es la vejez, si se hallará en el camino de justicia.
32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
Mejor es el que tarde se aíra que el fuerte; y el que se enseñorea de su espíritu, que el que toma una ciudad.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
La suerte se echa en el regazo; mas del SEÑOR es el juicio de ella.
