Приповісті 10
1 Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
| משלי שלמה בן חכם ישמח-אב ובן כסיל תוגת אמו |
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
| לא-יועילו אוצרות רשע וצדקה תציל ממות |
3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
| לא-ירעיב יהוה נפש צדיק והות רשעים יהדף |
4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
| ראש--עשה כף-רמיה ויד חרוצים תעשיר |
5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
| אגר בקיץ בן משכיל נרדם בקציר בן מביש |
6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
| ברכות לראש צדיק ופי רשעים יכסה חמס |
7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
| זכר צדיק לברכה ושם רשעים ירקב |
8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
| חכם-לב יקח מצות ואויל שפתים ילבט |
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
| הולך בתם ילך בטח ומעקש דרכיו יודע |
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
| קרץ עין יתן עצבת ואויל שפתים ילבט |
11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
| מקור חיים פי צדיק ופי רשעים יכסה חמס |
12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
| שנאה תערר מדנים ועל כל-פשעים תכסה אהבה |
13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
| בשפתי נבון תמצא חכמה ושבט לגו חסר-לב |
14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
| חכמים יצפנו-דעת ופי-אויל מחתה קרבה |
15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
| הון עשיר קרית עזו מחתת דלים רישם |
16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
| פעלת צדיק לחיים תבואת רשע לחטאת |
17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
| ארח לחיים שומר מוסר ועזב תוכחת מתעה |
18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
| מכסה שנאה שפתי-שקר ומוצא דבה הוא כסיל |
19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
| ברב דברים לא יחדל-פשע וחושך שפתיו משכיל |
20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
| כסף נבחר לשון צדיק לב רשעים כמעט |
21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
| שפתי צדיק ירעו רבים ואוילים בחסר-לב ימותו |
22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
| ברכת יהוה היא תעשיר ולא-יוסף עצב עמה |
23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
| כשחוק לכסיל עשות זמה וחכמה לאיש תבונה |
24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
| מגורת רשע היא תבואנו ותאות צדיקים יתן |
25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
| כעבור סופה ואין רשע וצדיק יסוד עולם |
26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
| כחמץ לשנים--וכעשן לעינים כן העצל לשלחיו |
27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
| יראת יהוה תוסיף ימים ושנות רשעים תקצרנה |
28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
| תוחלת צדיקים שמחה ותקות רשעים תאבד |
29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
| מעוז לתם דרך יהוה ומחתה לפעלי און |
30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
| צדיק לעולם בל-ימוט ורשעים לא ישכנו-ארץ |
31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
| פי-צדיק ינוב חכמה ולשון תהפכות תכרת |
32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
| שפתי צדיק ידעון רצון ופי רשעים תהפכות |
