Йов 27

1 І Йов далі вів мову свою та й казав:

ויסף איוב שאת משלו ויאמר

2 „ Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,

חי-אל הסיר משפטי ושדי המר נפשי

3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —

כי-כל-עוד נשמתי בי ורוח אלוה באפי

4 неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!

אם-תדברנה שפתי עולה ולשוני אם-יהגה רמיה

5 Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —

חלילה לי אם-אצדיק אתכם עד-אגוע-- לא-אסיר תמתי ממני

6 за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —

בצדקתי החזקתי ולא ארפה לא-יחרף לבבי מימי

7 нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!

יהי כרשע איבי ומתקוממי כעול

8 Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?

כי מה-תקות חנף כי יבצע כי ישל אלוה נפשו

9 Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?

הצעקתו ישמע אל-- כי-תבוא עליו צרה

10 Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?

אם-על-שדי יתענג יקרא אלוה בכל-עת

11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —

אורה אתכם ביד-אל אשר עם-שדי לא אכחד

12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?

הן-אתם כלכם חזיתם ולמה-זה הבל תהבלו

13 Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:

זה חלק-אדם רשע עם-אל ונחלת עריצים משדי יקחו

14 Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!

אם-ירבו בניו למו-חרב וצאצאיו לא ישבעו-לחם

15 Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...

שרידיו במות יקברו ואלמנתיו לא תבכינה

16 Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,

אם-יצבר כעפר כסף וכחמר יכין מלבוש

17 то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.

יכין וצדיק ילבש וכסף נקי יחלק

18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,

בנה כעש ביתו וכסכה עשה נצר

19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.

עשיר ישכב ולא יאסף עיניו פקח ואיננו

20 Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,

תשיגהו כמים בלהות לילה גנבתו סופה

21 східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...

ישאהו קדים וילך וישערהו ממקמו

22 Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!

וישלך עליו ולא יחמל מידו ברוח יברח

23 Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.

ישפק עלימו כפימו וישרק עליו ממקמו