Йов 28

1 Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,

כי יש לכסף מוצא ומקום לזהב יזקו

2 залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.

ברזל מעפר יקח ואבן יצוק נחושה

3 Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:

קץ שם לחשך ולכל-תכלית הוא חוקר אבן אפל וצלמות

4 ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.

פרץ נחל מעם-גר--הנשכחים מני-רגל דלו מאנוש נעו

5 Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,

ארץ--ממנה יצא-לחם ותחתיה נהפך כמו-אש

6 місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.

מקום-ספיר אבניה ועפרת זהב לו

7 Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,

נתיב לא-ידעו עיט ולא שזפתו עין איה

8 не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.

לא-הדריכוהו בני-שחץ לא-עדה עליו שחל

9 Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,

בחלמיש שלח ידו הפך משרש הרים

10 пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!

בצורות יארים בקע וכל-יקר ראתה עינו

11 Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.

מבכי נהרות חבש ותעלמה יצא אור

12 Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?

והחכמה מאין תמצא ואי זה מקום בינה

13 Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.

לא-ידע אנוש ערכה ולא תמצא בארץ החיים

14 Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“

תהום אמר לא בי-היא וים אמר אין עמדי

15 Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.

לא-יתן סגור תחתיה ולא ישקל כסף מחירה

16 Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.

לא-תסלה בכתם אופיר בשהם יקר וספיר

17 Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.

לא-יערכנה זהב וזכוכית ותמורתה כלי-פז

18 Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!

ראמות וגביש לא יזכר ומשך חכמה מפנינים

19 Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.

לא-יערכנה פטדת-כוש בכתם טהור לא תסלה

20 А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?

והחכמה מאין תבוא ואי זה מקום בינה

21 Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.

ונעלמה מעיני כל-חי ומעוף השמים נסתרה

22 Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!

אבדון ומות אמרו באזנינו שמענו שמעה

23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!

אלהים הבין דרכה והוא ידע את-מקומה

24 Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.

כי-הוא לקצות-הארץ יביט תחת כל-השמים יראה

25 Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,

לעשות לרוח משקל ומים תכן במדה

26 коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,

בעשתו למטר חק ודרך לחזיז קלות

27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!

אז ראה ויספרה הכינה וגם-חקרה

28 І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“

ויאמר לאדם--הן יראת אדני היא חכמה וסור מרע בינה