Йов 22

1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:

ויען אליפז התמני ויאמר

2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!

הלאל יסכן-גבר-- כי-יסכן עלימו משכיל

3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?

החפץ לשדי כי תצדק ואם-בצע כי-תתם דרכיך

4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?

המיראתך יכיחך יבוא עמך במשפט

5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!

הלא רעתך רבה ואין-קץ לעונתיך

6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!

כי-תחבל אחיך חנם ובגדי ערומים תפשיט

7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.

לא-מים עיף תשקה ומרעב תמנע-לחם

8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.

ואיש זרוע לו הארץ ונשוא פנים ישב בה

9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —

אלמנות שלחת ריקם וזרעות יתמים ידכא

10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,

על-כן סביבותיך פחים ויבהלך פחד פתאם

11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.

או-חשך לא-תראה ושפעת-מים תכסך

12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!

הלא-אלוה גבה שמים וראה ראש כוכבים כי-רמו

13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?

ואמרת מה-ידע אל הבעד ערפל ישפוט

14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.

עבים סתר-לו ולא יראה וחוג שמים יתהלך

15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,

הארח עולם תשמור-- אשר דרכו מתי-און

16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,

אשר-קמטו ולא-עת נהר יוצק יסודם

17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“

האמרים לאל סור ממנו ומה-יפעל שדי למו

18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!

והוא מלא בתיהם טוב ועצת רשעים רחקה מני

19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:

יראו צדיקים וישמחו ונקי ילעג-למו

20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“

אם-לא נכחד קימנו ויתרם אכלה אש

21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.

הסכן-נא עמו ושלם בהם תבואתך טובה

22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.

קח-נא מפיו תורה ושים אמריו בלבבך

23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.

אם-תשוב עד-שדי תבנה תרחיק עולה מאהלך

24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —

ושית-על-עפר בצר ובצור נחלים אופיר

25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!

והיה שדי בצריך וכסף תועפות לך

26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —

כי-אז על-שדי תתענג ותשא אל-אלוה פניך

27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.

תעתיר אליו וישמעך ונדריך תשלם

28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.

ותגזר-אמר ויקם לך ועל-דרכיך נגה אור

29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.

כי-השפילו ותאמר גוה ושח עינים יושע

30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.

ימלט אי-נקי ונמלט בבר כפיך