Job 13
1 Behold, mine eye has seen these things, and mine ear has heard [them].
Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
2 And I know all that you too know; and I have not less understanding than you.
Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
3 Nevertheless I will speak to the Lord, and I will reason before him, if he will.
і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
4 But you are all bad physicians, and healers of diseases.
Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
5 But would that you were silent, and it would be wisdom to you in the end.
О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
6 But hear you the reasoning of my mouth, and attend to the judgment of my lips.
Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
7 Do you not speak before the Lord, and utter deceit before him?
Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
8 Or will you draw back? nay do, you yourselves be judges.
Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
9 For [it were] well if he would thoroughly search you: for though doing all things [in your power] you should attach yourselves to him,
Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
10 he will not reprove you at all the less: but if moreover you should secretly respect persons,
Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
11 shall not his whirlpool sweep you round, and terror from him fall upon you?
Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
12 And your glorying shall prove in the end to you like ashes, and your body [like a body] of clay.
Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
13 Be silent, that I may speak, and cease from [mine] anger,
Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
14 while I may take my flesh in my teeth, and put my life in my hand.
Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
15 Though the Mighty One should lay hand upon me, forasmuch as he has begun, verily I will speak, and plead before him.
Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
16 And this shall turn to me for salvation; for fraud shall have no entrance before him.
І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
17 Hear, hear you my words, for I will declare in your hearing.
Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
18 Behold, I am near my judgment: I know that I shall appear evidently just.
Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
19 For who is he that shall plead with me, that I should now be silent, and expire?
Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
20 But grant me two things: then I will not hide myself from your face.
Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
21 Withhold [your] hand from me: and let not your fear terrify me.
віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
22 Then shall you call, and I will listen to you: or you shall speak, and I will give you an answer.
Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
23 How many are my sins and my transgressions? teach me what they are.
Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
24 Therefore hide you yourself from me, and deem me your enemy?
Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
25 Will you be startled [at me], as [at] a leaf shaken by the wind? or will you set yourself against me as against grass borne upon the breeze?
Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
26 for you have written evil things against me, and you have compassed me with the sins of my youth.
Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
27 And you have placed my foot in the stocks; and you have watched all my works, and have penetrated my heels.
і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
28 [I am as] that which waxes old like a bottle, or like a moth-eaten garment.
і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
